Європа стурбована після саміту в Алясці: позиція Трампа щодо України викликає побоювання
Після резонансного саміту в Алясці європейські лідери, а також українці, тимчасово видихнули з полегшенням: найгірший сценарій, якого побоювалися, не реалізувався. Президент США Дональд Трамп наразі не погодився на передачу частини українських територій президенту росії Володимиру Путіну, а також не висловив наміру скоротити європейську підтримку Києва.
Про це розповідає NewsWeek
Тиск на Україну та невизначеність у Європі
Втім, це не означає, що в Європі панує спокій. За інформацією двох європейських чиновників, після переговорів із Путіним та подальших консультацій із європейськими лідерами, Трамп висловив думку, що мирна угода зможе бути досягнута швидко – за умови, якщо Україна погодиться поступитися додатковими територіями на сході Донбасу. Це ставить президента Володимира Зеленського перед складним вибором та політичним тиском.
Після саміту Трамп відкрито хвалив Путіна, водночас применшуючи роль Зеленського. В ефірі Fox News він заявив:
«Росія – дуже велика держава, а вони – ні», — заявив він в ефірі Fox News, маючи на увазі Україну.
Також Трамп підкреслив, що тепер усе залежить від президента Зеленського, і додав, що європейським країнам потрібно активніше долучатися до процесу.
Залишається неясним, чи мав Трамп на увазі посилення тиску на Україну задля поступок, чи збільшення допомоги Києву. Водночас Володимир Зеленський підтвердив, що планує зустріч із Трампом у Вашингтоні і не виключає залучення європейських лідерів для підтримки, оскільки не вірить у можливість швидкого укладення мирної угоди, як це бачить американський президент.
Дефіцит стратегії в Європі та зміна акцентів
Коротка зустріч у Алясці та подальші переговори оголили основну проблему для Європи – відсутність чіткої стратегії щодо завершення війни в Україні. Європейські лідери переважно реагують на змінливі сигнали із США, намагаючись стримати Трампа від рішень, які можуть зашкодити суверенітету України та безпеці європейського континенту.
Для Трампа війна в Україні часто слугує перешкодою на шляху до бажаних стосунків із Путіним. Для Європи ж питання майбутнього України має стратегічне значення: у разі падіння Києва багато хто прогнозує, що росія може випробувати НАТО протягом кількох років.
Поява міністра закордонних справ рф Сергія Лаврова в Алясці у світшоті з написом «CCCP» лише підкреслила прагнення Кремля відновити імперську велич. Європейські політики усвідомлюють це, однак не впевнені, що Трамп поділяє їхні занепокоєння.
Попри зміцнення оборонного потенціалу, Європа не готова до прямого військового конфлікту з росією через Україну. Як відзначає Анатоль Лівен із вашингтонського Quincy Institute, європейці не мають цілісної стратегії.
Раніше Європа вимагала повного виведення російських військ із усіх окупованих територій, проте нині, під впливом позиції Трампа, дедалі частіше розглядається компроміс, за яким Москва зберігає близько 20% українських земель, а головна мета – запобігти подальшій агресії.
У спільній заяві після перемовин із Трампом європейські лідери відзначили його зусилля, однак не підтримали тезу про перевагу мирних переговорів над припиненням вогню. Вони погодилися з необхідністю надати Україні гарантії безпеки після потенційного врегулювання та пообіцяли зберігати економічний тиск на росію.
Професор історії Майкл Кіммедж наголосив, що європейці розуміють непередбачуваність Трампа, його відсутність симпатій до Європи та України, а також прагнення до Путіна. Однак водночас Європа потребує співпраці зі США. Стратегія ЄС зараз частково нагадує практику часів холодної війни – тривале стримування, економічна ізоляція росії та підтримка України озброєнням.
Україна між тиском союзників і втомою суспільства
Олександр Габуєв із Carnegie Russia Eurasia Center вважає, що єдиною надією для України залишається виснаження росії через затяжний конфлікт. Він переконаний: навіть тривале перемир’я, як у Кореї чи на Кіпрі, було б кращим, ніж невигідна угода. У цьому випадку Європа має посилити економічний тиск та продовжувати постачання зброї, одночасно зберігаючи підтримку Трампа.
Якщо ж європейські лідери все ж таки схилять Зеленського відмовитися від невигідної угоди, їм доведеться взяти на себе відповідальність за підтримку України без участі США, що ускладнюється зростанням втоми серед виборців країн ЄС.
Європейська слабкість і розколи всередині трансатлантичної спільноти залишаються однією з ключових цілей Кремля.
На думку німецького аналітика Ульріха Шпека, стратегія адміністрації Байдена щодо України зазнала невдачі через несвоєчасність і недостатній обсяг військової допомоги. Тепер росія готова піти на поступки, щоб задовольнити Трампа, але Україна ослаблена, а Путін впевнений у своїй перевазі.
«Це поразка Заходу», – сказав він. – «Передусім це поразка Європи, яка, маючи величезні ресурси, зробила занадто мало для підтримки України».
