Зеленський про ескалацію на Близькому Сході
Президент України Володимир Зеленський прокоментував загострення на Близькому Сході, звинувативши іранський режим у співпраці з кремлем і постачанні ударних безпілотників та технологій, які використовувалися проти України. Він підкреслив необхідність захисту цивільних і недопущення розширення конфлікту за межі регіону.
Про це розповідає NewsWeek
«Іран надавав й іншу зброю Росії. Загалом за цей час повномасштабної війни росіяни використали проти України більш ніж 57 тисяч ударних дронів типу «Шахед» – проти наших людей, проти наших міст, проти нашої енергетики. Інші народи теж страждали від терору. Тож це справедливо – дати шанс іранському народу, щоб позбутись терористичного режиму, позбутись і гарантувати безпеку всім народам, які страждали від терору походженням з Ірану», – наголосив лідер.
Позиція Києва
Зеленський зазначив, що позиція України щодо подій у регіоні залишається «добре відомою» і що пріоритетом має бути збереження максимальної кількості життів. Він також висловив сподівання, що рішуча позиція партнерів, зокрема США, послаблює можливості «глобальних злочинців» для подальших агресивних дій.
Український президент звернув увагу на те, що постачання зброї та технологій із-за кордону посилює загрозу для цивільного населення та критичної інфраструктури не лише в Україні, а й у інших країнах, які постраждали від ударів із застосуванням безпілотників.
Хронологія ударів і міжнародна реакція
Вранці 28 лютого ізраїльські війська завдали удару по об’єктах на території Ірану; у Тегерані пролунали вибухи, а влада закликала громадян звернутися до захищених приміщень. Ізраїльська сторона охарактеризувала операцію як раптову і заявила, що попередження населенню мало підготувати людей до можливої ракетної загрози.
Міністр оборони Ізраїля Ізраель Кац назвав ці дії «превентивною військовою операцією», мета якої — нейтралізувати потенційну загрозу з боку Тегерану і запобігти ударам по території Ізраїлю. Сполучені Штати підтвердили участь у операції, наголошуючи, що авіаудари спрямовані на послаблення безпекової інфраструктури Ірану.
Пізніше в адміністративних заявах низки іранських посадовців лунали погрози відповідальної реакції; згодом Іран запустив ракети в напрямку Ізраїлю, а оборонні системи країни намагалися перехопити ці загрози. Сирени звучали в кількох регіонах, і надходили повідомлення про сповіщення населення через мобільні пристрої.
Окрім ударів у бік Ізраїлю, оприлюднена інформація вказує на ракетні удари й по військових об’єктах у низці країн Перської затоки — ОАЕ, Катарі та Бахрейні — а також про вибухи в Кувейті. У Дубаї виникли значні затори на виїздах через паніку серед населення. Бахрейн назвав атаки на власну територію підступними й підтвердив пошкодження об’єктів та інфраструктури.
Європейський союз висловив серйозне занепокоєння у зв’язку з останніми подіями та закликав сторони утримуватися від подальшої ескалації; у спільній заяві, опублікованій лідерами ЄС, наголошено на потребі тісного контакту з партнерами в регіоні для зниження ризиків розширення конфлікту.
Серед міжнародних лідерів також пролунали жорсткі оцінки й заклики до стриманості, тоді як деякі політики заявляли про початок ширших військових кампаній з метою ліквідації потенційних загроз, що додатково загострило напругу у регіоні.
