Зеленський: путін не хоче зупиняти війну, його треба стримувати
Президент Володимир Зеленський переконаний, що російський лідер володимир путін не налаштований на добровільне припинення воєнних дій проти України, і наполягає: західні партнери мають зосередитися на стримуванні росії, а не на поступках, які могли б задовольнити її керівництво.
Про це розповідає NewsWeek
«І так, і ні. Побачимо. І так, і ні. Він цього не хоче, але «не хоче» не означає «не зробить». Дай Боже. Дай Боже, ми досягнемо успіху»
Глава держави заявив, що Київ не погодиться на територіальні поступки в обмін на припинення вогню. За його словами, мова йде не лише про землю: відступ означатиме ослаблення позицій, залишення сотень тисяч громадян своїх домівок і глибоке розділення суспільства.
Пауза для відновлення і ризики продовження агресії
Зеленський наголосив, що ворогу потрібна пауза для відновлення сил. На його думку, процес відновлення може тривати від кількох років, після чого загроза нового наступу не зникне. Саме тому, за словами президента, ключовим є не лише локальне припинення вогню, а й довгострокові гарантії безпеки, які б унеможливили повторну агресію.
Володимир Зеленський також обґрунтував позицію про те, що нинішній конфлікт має більш масштабні наслідки: за його баченням, йдеться про спробу нав’язати іншим державам інший порядок і спосіб життя, що робить боротьбу України важливим бар’єром проти ширшої ескалації.
Переговорний процес: прогрес у військовому, складнощі в політичному
Глава держави підтвердив, що черговий раунд тристоронніх переговорів за участі України, США і росії відбудеться у Швейцарії; конкретної дати він не назвав, але підкреслив вагу проведення переговорів у європейському форматі. За його словами, у військових питаннях під час попередніх зустрічей відзначався певний прогрес, натомість політичні аспекти залишаються «чутливими» і непростими для узгодження.
Переговори в Женеві, які тривали два дні, зосереджувалися на двох ключових перепонах на шляху до припинення боїв: територіальних претензіях та механізмах безпеки. Незважаючи на дипломатичні зусилля третіх сторін, росія, за оцінками учасників дискусій, не відмовилася від жорстких умов, зокрема наполягала на відмові України від частин Донбасу.
Україна в цій ситуації наполегливо просуває ідею сильних і тривалих гарантій безпеки від США та європейських союзників, які забезпечили б ефективний захист від майбутніх загроз і надали реальні механізми стримування.
Після завершення переговорів у Женеві сторони констатували, що дискусії були непростими, але залишаються підстави для подальшої роботи над угодою; деталі перебігу розмов публічно не розголошуються.
Водночас в Офісі президента спростували повідомлення про нібито настанови готуватися ще до трьох років війни і про нібито негативні оцінки перспектив переговорів. Офіційні представники назвали такі твердження фейком і запевнили, що офіційних вказівок готуватися саме до цього сценарію не було.
У відповідь на міжнародні коментарі щодо результатів зустрічей головні учасники заявляли про «важку, але ділову» атмосферу переговорів і намір продовжувати діалог, що дає шанс на подальші раунди обговорень.
Зважаючи на поточну динаміку, ключовим залишається баланс між дипломатичним тиском, який може змусити змінити наміри агресора, і нарощенням спроможностей для тривалого стримування, яке захистить українські території та громадян.
