Зеленський: росія не зупиняється з ударами, потрібно посилити захист
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 1 березня підкреслив, що країна пройшла одну з найскладніших зим від початку широкомасштабної агресії, подякувавши військовим, енергетикам та іншим службам за забезпечення життєздатності держави. Водночас він застеріг, що загроза продовжується і вимагає зосередженості й готовності до нових ударів по інфраструктурі.
Про це розповідає NewsWeek
«Вони готують нові атаки. По інфраструктурі. Розвідка дає відповідну інформацію. Тому кожен, чия робота, чия служба – захищати Україну від ударів, – має бути так само зосереджений весною, зараз, як і зимою. На кожну загрозу треба реагувати та збивати російські цілі, максимум із можливого. По ситуації на Близькому Сході можна побачити, наскільки це непросто – дати сто відсотків захисту від ракет і «Шахедів», – констатував президент.
Масштаб атак і їхні наслідки
За словами президента, протягом зимового періоду росія застосувала проти України понад 700 ракет та майже 19 000 ударних безпілотників. Лише за останній тиждень, за його даними, ворог атакував більш ніж 1 720 ударними дронами, використав майже 1 300 керованих авіабомб (КАБ) та випустив понад 100 ракет різних типів.
Російські війська систематично обстрілюють українські міста й цивільну інфраструктуру із застосуванням ударних БпЛА, ракет, КАБ та реактивних систем залпового вогню. Це призводить до значних руйнувань об’єктів енергетики, водопостачання, закладів охорони здоров’я, шкіл та житлових будинків у різних регіонах країни.
Правова оцінка дій і ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливу тривогу викликають атаки на системи життєзабезпечення цивільного населення та медичні заклади, що спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
Експерти та правозахисники вказують на такі характеристики, які можуть відповідати ознакам геноцидних дій:
- оголошення або публічні заклики, що заперечують право на існування українського народу як спільноти;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та об’єктах охорони здоров’я з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування і фізичне знищення проукраїнськи налаштованих людей на тимчасово окупованих територіях;
- винищення носіїв української культури — вчителів, митців та інших представників інтелігенції;
- запровадження в окупаційних освітніх установах програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей або їх насильницьке переміщення з метою зміни їхньої національної ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів, що стосуються історії українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році і встановлює обов’язки держав учасниць щодо запобігання та покарання за геноцид у воєнний та мирний час.
Країни-учасниці Конвенції, яких наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення таких життєвих умов, що призводять до фізичного знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі; та примусове переміщення дітей з однієї групи до іншої.
Незважаючи на надані свідчення про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, керівництво росії відкидає твердження про те, що її армія завдає прицільних ударів по мирних об’єктах та населенню.
