Зеленський заслухав доповідь ГУР про наміри росії скористатися кризою в Ірані

Президент Володимир Зеленський 10 березня заслухав доповідь голови Головного управління розвідки Олега Іващенка про ситуацію на Близькому Сході та її можливі наслідки для безпеки України

Про це розповідає NewsWeek

«Детально аналізуємо наявні дані щодо намірів російського керівництва скористатися ситуацією навколо Ірану та можливим затягуванням американської військової операції», – заявив він.

Аналіз намірів росії

За підсумками доповіді українська влада вбачає в останніх подіях на Близькому Сході ризики, які можуть бути використані росією для послаблення міжнародного тиску. Розвідка доходить висновку, що москва має зацікавленість у тривалому загостренні в регіоні Затоки, оскільки це може зменшити санкційний тиск, дозволити вийти з-під обмежень і надати додаткові фінансові ресурси через коливання цін на нафту й газ.

«Є дані щодо намірів росіян говорити про повне скасування санкцій щодо енергетики. Визначаємось із заходами нашої протидії та будемо інформувати партнерів», – повідомив президент.

Зеленський додав, що доручив розвідці працювати «більш активно» щодо російського воєнного виробництва, щоб обмежити потенціал агресора та не допустити його подальшого підсилення

Оцінка втрат і наслідки для ринку

Розвідка також здобула внутрішні документи з оцінкою власних бойових втрат росією: згідно з ними, зі 100% втрат 62% нібито припадає на вбитих, 38% – на поранених.

«Самі росіяни дають у закритих офіційних доповідях рівень своїх безповоротних втрат в 1 мільйон 315 тисяч убитих та важко поранених. Маємо підстави вважати, що дані про цей рівень втрат є заниженими», – повідомив голова держави.

росія офіційно не розкриває свої втрати у війні

Ескалація на Близькому Сході вже відбилася на світових енергетичних ринках: з 28 лютого США й Ізраїль завдають ударів по Ірану, у відповідь Іран атакує країни Перської затоки ракетами й дронами. Це призвело до зростання цін на енергоносії — 9 березня котирування нафти марки Brent уперше з 2022 року перевищили позначку 100 доларів за барель; одночасно деякі великі виробники скоротили поставки, а ринок охопили побоювання щодо тривалих перебоїв у судноплавстві