Чи запровадить Трамп 500% мита проти Китаю за торгівлю російською нафтою: перспективи нових санкцій
США можуть запровадити безпрецедентні 500% мита на імпорт з країн, що купують російську нафту, згідно із законопроєктом, який розглядає Конгрес. Йдеться насамперед про Китай та Індію, на які припадає приблизно 70% експорту російських енергоносіїв.
Про це розповідає NewsWeek
Суть законопроєкту та позиція Трампа
Законопроєкт, співавтором якого є сенатор Ліндсі Грем, передбачає введення жорстких санкцій проти держав, що продовжують купувати російську нафту. «Такі, що ламають кістки» — саме так охарактеризував ці заходи Грем, наголошуючи на їхній меті позбавити російську федерацію коштів на ведення війни проти України.
Метою цього закону є розірвати цикл, за якого комуністична диктатура Китаю купує нафту за ціною, нижчою за ринкову, в Росії Путіна, що дає змогу його військовій машині вбивати невинних українських цивільних осіб.
Чи підтримає ініціативу Дональд Трамп? Це питання залишається відкритим. Попередній досвід торговельних війн із Китаєм свідчить, що адміністрація США часто відступала під тиском Пекіна. Трамп неодноразово заявляв про жорсткість своєї торговельної політики, але у вирішальних моментах вдавався до компромісів, що породило в американських ЗМІ навіть термін TACO («Trump Always Chickens Out» — «Трамп завжди дає задню»). Однак цього разу мова йде про вторинні санкції через війну в Україні, які можуть вплинути не лише на економіку США, а й на її стратегічні позиції у світі.
Китай: ігнорування санкцій та стратегічні ресурси
Пекін має солідний досвід обхідних маневрів щодо американських санкцій. Китайські порти приймають іранську нафту, незважаючи на заборону з боку США. Так, з січня по червень 2025 року КНР щодня імпортувала майже 1,4 мільйона барелів іранської нафти. Китай офіційно не визнає односторонні санкції Вашингтона, захищаючи своє право на торгівлю.
Крім того, Китай володіє унікальними важелями впливу, такими як монополія на рідкісноземельні метали, необхідні для американської мікроелектроніки, авіабудування та оборонної промисловості. У відповідь на попередні торговельні мита Трампа Пекін уже блокував експорт цих ресурсів, змушуючи США до переговорів і компромісів. За словами економіста Володимира Дубровського, Китай «успішно користується цим важелем», і у разі нових тарифних загроз може знову вдатися до жорстких дій у відповідь.
У китайській культурі поступитися зовнішньому тиску — це «втратити обличчя», що є неприйнятним для Пекіна. Як зазначають експерти, політичні й культурні мотиви є не менш важливими для китайського керівництва, ніж економічні.
Потенційні наслідки для США, ЄС і росії
Законопроєкт містить винятки для країн, які допомагають Україні, зокрема 270-денний перехідний період для європейських партнерів, а також можливість президентських винятків. Однак експерти наголошують, що цього часу може не вистачити для повної відмови ЄС від російських енергоносіїв. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, не мають політичного чи економічного бажання відмовлятися від імпорту з росії.
У самих США існує залежність від російського збагаченого урану для ядерної енергетики. Хоча у 2024 році було ухвалено закон про заборону такого імпорту, Міністерство енергетики може видавати дозволи на винятки до 2028 року. Це ставить під сумнів послідовність політики санкцій.
Критики законопроєкту застерігають, що тарифи можуть призвести до зростання безробіття і навіть до рецесії в американській економіці. Деякі галузі, як-от мікроелектроніка чи авіабудування, ризикують опинитися під загрозою через брак критичних компонентів із Китаю.
З боку росії офіційна реакція зводиться до того, що санкції лише «ускладнять мирний процес». Водночас економісти прогнозують, що в разі втрати основних покупців нафти, експортна виручка росії може суттєво впасти, що призведе до ослаблення рубля та зростання інфляції. Однак москва, ймовірно, спробує активніше використовувати «тіньовий флот» для обходу санкцій і переорієнтації експорту.
Експерти також попереджають, що якщо запровадження санкцій виявиться неефективним, це може остаточно дискредитувати саму ідею економічних санкцій, що вигідно кремлю.
