Україна та ЄС домовилися про посилення незалежності НАБУ і САП у межах європейської інтеграції
У спільній заяві України та Європейського Союзу, підготовленій за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи у Львові, наголошується на необхідності зміцнення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) упродовж наступного року. Серед ключових завдань — чітке розмежування слідчих повноважень між органами досудового розслідування, встановлення прозорих правил для запобігання та врегулювання конфліктів юрисдикції у кримінальних провадженнях, а також розширення юрисдикції НАБУ і САП на всі посади з підвищеним корупційним ризиком.
Про це розповідає NewsWeek
Україна прискорює виконання рекомендацій ЄС
Згідно з документом, Україна підтверджує свою відданість виконанню рекомендацій, визначених у звіті Єврокомісії про розширення за 2025 рік. Особлива увага приділяється реформі державного управління, забезпеченню верховенства права, реформуванню демократичних інституцій і реалізації плану дій щодо національних меншин. Важливим кроком є також реформування Державного бюро розслідувань, призначення суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку, а також забезпечення НАБУ ефективного доступу до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз.
«Ми вітаємо завершення процесу двостороннього скринінгу всіх переговорних розділів у безпрецедентно короткі терміни та оцінку Комісії, що всі 6 Кластерів (тематичних блоків) готові до відкриття. Ми з нетерпінням чекаємо на відкриття Кластерів, починаючи з Кластера «Основи процесу вступу до ЄС» без затримки, а потім інших Кластерів. Рада ЄС проводить роботу з метою підготовки наступних кроків», – йдеться у заяві.
Процес вступу та позиція країн-членів ЄС
Десятого та одинадцятого грудня у Львові відбулося неформальне засідання Ради Європейського Союзу з загальних питань, у якому взяли участь 30 високопосадовців із 27 країн Європи. Вони обговорили подальші кроки щодо інтеграції України до ЄС. Як відомо, процес вступу охоплює переговори за 35 розділами законодавства ЄС, згрупованими у шість тематичних кластерів, що стосуються ключових сфер: від верховенства права і державного управління до енергетики, сільського господарства, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин.
Для відкриття та закриття кожного з кластерів потрібна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС. Проте Угорщина наразі блокує цей процес для України, а прем’єр-міністр Віктор Орбан наполягає, що приєднання України до Євросоюзу може призвести до посилення воєнної небезпеки для Європи та вважає це невигідним для ЄС.
Кожне відкриття кластеру фактично означає початок переговорів щодо необхідних реформ для наближення українського законодавства до стандартів Європейського Союзу. Водночас Єврокомісія підкреслює, що розширення ЄС розглядається як стратегічна інвестиція в стабільність та єдність континенту, а Україна може стати важливою складовою оновленого і стійкого Євросоюзу.
