Як у росії та окупованому Криму переслідують за українську музику: штрафи, арешти та кримінальні справи
З початку повномасштабної агресії рф проти України десятки мешканців росії та тимчасово окупованого Криму стали жертвами переслідувань через виконання або прослуховування української музики. Під заборону і невдоволення російської влади потрапили як відомі пісні, так і імена артистів — від Вєрки Сердючки до гуртів «Воплі Відоплясова» та Kalush Orchestra. Слухати чи співати українські композиції, навіть у приватних закладах чи караоке, може призвести до адміністративної або кримінальної відповідальності, а також штрафів і арештів.
Про це розповідає NewsWeek
Адміністративний тиск і типові звинувачення
Один із найбільш резонансних випадків стався, коли двох жителів окупованого Криму оштрафували за те, що вони увімкнули в машині пісню-переможницю «Євробачення-2022» «Stefania» гурту Kalush Orchestra. В рішенні суду цей трек назвали «гімном України». Загалом із початку війни щонайменше 44 особи в росії та Криму зіткнулися з переслідуваннями за українську музику, зокрема за такі композиції, як «Гуляночка» Вєрки Сердючки. Особливо негативну реакцію викликають слова «Ще не вмерла Україна», які російська влада трактує як прояв «екстремізму».
На практиці це призводить до різних форм покарання. Наприклад, у Краснодарі карали тих, хто співав українські пісні в караоке, а в Алушті — за танці під них у аквапарку. У Санкт-Петербурзі співробітників магазину змусили публічно вибачатися за трансляцію української пісні, а заклад тимчасово закрили після візиту поліції. За такі дії складають протоколи за статтями про «дискредитацію» армії рф, демонстрацію «екстремістської» символіки або навіть дрібне хуліганство.
Окупація Криму та масові переслідування
Крим є одним із лідерів за кількістю адміністративних справ через виконання українських пісень. Особливо жорстко переслідують такі випадки місцеві органи влади і силові структури, які активно реагують на доноси та скарги.
Крим – це один із регіонів-лідерів за кількістю адмінпротоколів за «дискредитацію» армії – і в тому числі за виконання українських пісень
Так, у Бахчисараї учасники весільного застілля отримали одразу шість адміністративних протоколів, а за виконання пісні «Ой у лузі червона калина» було затримано власника банкетного залу, діджея, танцівницю і матір нареченого; ще двох учасників оштрафували. Всього в Криму не менше 30 осіб стали фігурантами справ через українські пісні, а найбільша кількість випадків була зафіксована у 2022 році (19 осіб).
Кримінальні справи та особисті історії
Першу кримінальну справу з фігуруванням українських пісень порушили у 2023 році. Колишній політолог із Петербурга Євген Бестужев отримав умовний термін за антивоєнні дописи та музичні ролики українською мовою. Після звільнення з ізолятора він виїхав із росії, провівши під вартою майже два роки.
Ще одну гучну справу порушили проти викладача Бауманського університету Олександра Нестеренка. Його судять у Москві за п’ять українських пісень, опублікованих у соцмережі «ВКонтакте», серед яких композиції гурту «Воплі Відоплясова». Сам Нестеренко наголошує, що його звинувачують у «посяганні на основи державного ладу за допомогою пісень», що, за його словами, є унікальним випадком у світовій юриспруденції.
Згідно з підрахунками, з початку повномасштабної війни щонайменше 12 осіб було заарештовано за адміністративними статтями через українську музику, 17 — оштрафовано, а щодо решти або покарання лишається невідомим, або протоколи було скасовано.
