Біля Софійського собору знайшли залишки загадкової будівлі

У центрі Києва біля стін Софійського собору на розі вулиць Володимирської та Рейтарської виявили залишки цегляної споруди середини 18 століття. Знахідка здивувала дослідників – на старих планах міста немає жодних вказівок про цей об’єкт.

Про це розповів завідувач сектору археологічних досліджень Національного заповідника “Софія Київська” Тимур Бобровський у своєму Facebook. Про це передає KURAZH з посиланням на РБК-Україна.

Вчені намагаються розгадати цю нову київську таємницю та займаються охоронними дослідженнями спільно з Інститутом археології НАН України.

Під час перших оглядів археологи звернули увагу на те, що споруда утворює коло діаметром близько 6,5 метра, зі стінами товщиною до 1 метра, фундаментами глибиною понад 1,5 метра, потужними зовнішніми лопатками або контрфорсами.

“Дуже схоже на якусь оборонну вежу. Можливо, це залишки кутової башти Софійської садиби часів митрополита Рафаїла Заборовського. Але – от халепа – на старих планах міста на цьому місці нічого схожого не позначено”, – йдеться у публікації.

Також серед припущень звучала думка, що ця загадкова будівля біля Софії Київської може бути вежею, каплицею у вигляді ротонди, фіалом чи навіть криницею.

Біля стін Софії Київської знайшли загадковий фундамент цегляної будівлі 18 століття (фото: facebook.com/tymur.bobrovskyy)

Знайшли руїни випадково – коли змінювали сходи та перекладаючи плитку тротуару (фото: facebook.com/AmiDPerov)

Але згодом Бобровський повідомив, що на розкопках цегляного об’єкта 18 століття “археологічна ситуація ускладнилася”.

Так, були виявлені нові фундаменти, що відносяться до цього ж часового періоду або трохи раніше.

“І там цілий комплекс вимальовується!” – пише археолог.

Дослідження на місці розкопок продовжуються.

Залишки таємничої цегляної будівлі під стіною Софії Київської (фото: facebook.com/tymur.bobrovskyy)

Ще одне київське гучне відкриття – печера на Вознесенському узвозі

Загадковий фундамент коло Софії виявлено невдовзі після дивовижної знахідки у столиці древньої печери на Вознесенському узвозі з наскальними малюнками часів Київської Руси-України.

За словами активіста, експерта Центру розвитку міст Дмитра Перова, в лабіринтах стародавньої печерної споруди побачили анімістичні зображення тварин та графіті пізнішого “варязького” періоду.

“Руна Альґіз (або “куряча лапа”), обриси якої можна побачити на одній зі стін комплексу, використовувалась древніми варягами як символ захисту, оберіг, символ життя. Такі символи наносили на стіни дому та використовували як оберіг. За словами науковців, печерний комплекс сягає віку Київської Руси та схожий за конфігураціями до Варязьких та Смородинової печери”, – розповів він у Facebook.

Древня печера на Вознесенському узвозі з анімістичними зображеннями (фото: facebook.com/AmiDPerov)

Також у північній частині печери були виявлені залишки кераміки часів Пізньої Руси. Скоріше за все, на схилах було розташоване стародавнє поселення за межами міських стін.

А ще вдалося дослідити й нижній печерний комплекс, який за довжиною виявився вдвічі більшим за раніше виявлений хід і має серію променевих відгалужень.

Печера на Вознесенському узвозі (фото: facebook.com/AmiDPerov)

Цю ж стародавню печеру на Вознесенському узвозі обстежив і археолог Тимур Бобровський. Фахівець повідомив наприкінці жовтня, що вона більш як 40 метрів завдовжки, звивиста і дуже замулена. Як зазначив Тимур Бобровський, за конфігурацією та архітектурою вона може нагадувати Смородинську печеру на Лук’янівці та Варязькі підземелля в Києво-Печерській лаврі.

Для детального вивчення потрібні подальші розкопки з музеєфікацією. Археолог вважає, що може йтися про цілий комплекс, оскільки поруч знаходяться замулені входи в інші підземелля.

Печера на Вознесенському узвозі у Києві (фото: Дмитро Перов, Ілля Світоч / facebook.com/tymur.bobrovskyy)

Таємниці Софії Київської

Що ж до території Національного заповідника Софія Київська, то давня святиня досі продовжує розкривати перед археологами свої дивовижні таємниці. Так, минулого року дослідники знайшли там артефакти X століття, які належать до дохристиянського чи ранньохристиянського періоду. Тобто вони старші за сам Собор, який почали зводити в першій половині XI століття.

Артефакти X століття у “Софії Київській” швидше за все застали ще язичницький період (фото: facebook.com/tymur.bobrovskyy)

У 2020 році на території заповідника розкопали останки інгумаційного жіночого поховання, де було знайдено бронзову шпильку у вигляді пастушої палиці. Поховання пов’язують із племенами підгірцівсько-милоградської культури, період розквіту якої припав на першу половину VIII – початок III століття до нашої ери. Останки та шпилька попередньо датовані V – IV ст. до нашої ери – тобто зараз це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської.

Сенсаційна знахідка під час розкопок у Софії Київській (фото: facebook.com/ipllm)

А перед цим, у 2019-му, біля стін Собору виявили залишки кам’яного палацу кінця XII століття, збудованого чернігівськими архітекторами, з нанесеними язичницькими символами.

У Києві біля стін Софії виявили будову кінця XII століття (колаж РБК-Україна)