“В очах птаха”: відверта розмова з українським воїном-оператором БПЛА
Чи рятують дрони життя бійцям ЗСУ, як освоїти вміння управляти БпЛА, які головні пріоритети для ЗСУ та космічні швидкості українських безпілотників. Про це йдеться мова в інтерв’ю NW з бійцем штурмового полку ЗСУ з позивним “Степ”, який із 2022 р. працює з безпілотниками. Через міркування безпеки ми не називаємо його ім’я та підрозділ.
Про це розповідає NewsWeek
— Як ви вперше стали “пілотом” дронів?
— Ще на реабілітації після першого поранення я побачив відео, де наші хлопці скидають гранати з дрона по ворожій піхоті. Зачепило так, що попросив хлопців дати хоча б потримати пульт. Почалося з “Мавіка” – спершу тренувався на порожніх полях, а коли відчув апарат “у руках”, вже й сам почав літати на бойові завдання. Коли розумієш, що ця пташка – продовження твоїх очей, відступати нема куди.
— Які завдання доводилось виконувати?
— Розвідка, дорозвідка після вогневого ураження, “карусель” (постійне чергування дрона над ціллю), коригування артилерії, точкові скиди боєприпасів, а іноді й доставка води чи медикаментів на край переднього краю, куди пішки не дійти.
— Чи рятував дрон життя вам або побратимам?
— Не раз. Найчастіше – коли ворожа штурмова група висувалась майже впритул до наших окопів. Ми бачили їх першими, відкривали вогонь на випередження і ламали атаку ще на підході. Кілька таких “побачити-попередити” врятували нам позиції й людей.
— Ви особисто займалися модернізацією?
— Сам переробляю мало, але хлопці в бригаді активно “перешивали” цивільні DJI та агродрони під бойові задачі – ставили системи скиду, міняли підвіси, шили захисні кожухи на оптику. Фактично робимо з “мирних” пташок ударні, бо війна не дає часу чекати на заводські рішення.
— Головний біль оператора – це…?
— РЕБ (радіоелектронна боротьба) ворога. Глушать і GPS, і відеоканал. Плюс уламки після артобстрілів – дроти, антени, виносні приймачі часто перерізає осколками. Ліки прості: запасні кабелі в підсумку, змінні антени, і завжди план “Б” – інший борт або інша частота.
— “Ідеальний” комплект для фронту?
— Якісний пульт, потужні виносні (спарені) антени – щоби “пробивати” РЕБ, кілька акумуляторів-“брicks”, запас гвинтів та кабелів і, звісно, хороший далекомір/планшет з офлайн-картою. Все має бути під рукою в одному рюкзаку.
“Степ”
— Чи створили ви власну унікальну модель?
— Ні, ще не. Поки що “тюнінгую” серійні. Але в підрозділі є хлопці, які вже друкують 3-D корпуса й роблять ударні коптери з нуля.
— Як за ці роки змінилася роль дронів?
— Швидкість розвитку космічна. У 2022-му це були здебільшого “Мавіки” з підвішеними гранатами. Сьогодні на позиціях літають FPV-камікадзе по 300 $ і важкі “агродрони” з 20-кілограмовими бомбами. З’явилося польотне оптоволокно – фактично дротовий канал нейтралізує глушилки і міняє правила гри.
— Що має стати пріоритетом для ЗСУ?
— Масове впровадження оптоволоконних рішень і широке поле кастомних частот, недоступних для стандартних засобів РЕБ. Плюс власне виробництво комплектуючих, щоб не залежати від імпорту.
— Як ви долаєте поранення і чи лишаєтесь у строю?
— Важко, не приховую. Але мотивація робити те, що вмію й люблю, дає сили. Поки є руки, що тримають пульт, і очі, що бачать екран, – залишуся з дронами. Це моя війна і моя відповідальність перед хлопцями.
Назарій Лотоцький (Horror)
