Тотальна цифрова армія? Як працює чат-бот Армія+ та що змінить новий додаток
Ми дізнавалися про практичну користь і нюанси від боту, та яким чином спростить життя військовим ще один застосунок від Міноборони
Про це розповідає NewsWeek
Попри продовження агресивної війни РФ проти України, трансформації в Міноборони не збавляють темпів. Зокрема це стосується цифрових змін, які не оминули українську армію в контексті спрощення послуг, доступу до них і практичної користі для військовозобов’язаних, солдат і їхніх родин.
Ми дізнавалися, для чого воєнне відомство створило новий чат-бот Армія+ та яким чином спростить життя військовим однойменний застосунок від Міноборони, що має з’явитися вже у липні.
Про що саме мова
Чат-бот Армія+ у Телеграмі є мобільним рішенням, яке пропонує такі послуги: надає консультації щодо мобілізації, оперативні відповіді на широкий спектр запитань, у тому числі щодо військово-лікарських комісій (ВЛК), пільг, грошового забезпечення військових та усе про військових облік та бронювання для військовозобов’язаних.
Плюси
В Збройних силах України (ЗСУ) здебільшого позитивно оцінюють диджиталізацію процесів, у тому числі запуск як чат-боту Армія+, так і наступний крок, — реліз однойменного повноцінного додатку з розширеним функціоналом.
Як повідомив журналістам військовослужбовець зі спеціального підрозділу Артем, будь-яка цифровізація процесів в армії — “це круто і корисно”: “Менше бюрократії та людського фактору. Є питання, які можна просто і швидко автоматично вирішити у чат-боті, оминаючи непотрібні нюанси. Це економія часу, зусиль та елементарно фінансів на чиюсь працю“.
“Так чи інакше, ми рухаємось в бік переходу на “цифру”. Раніше, аби з’ясувати ті чи інші фінансові та організаційні питання (отримання УБД і т.д.), потрібно було або спілкуватись з більш досвідченими товаришами по службі, або відволікати відповідальних військовослужбовців. Зараз же чат-бот все значно спростив“, — пояснив виданню боєць ЗСУ.
Мінуси
Тим не менш раніше експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун звертав увагу і на мінуси нового чат-боту та аргументував, у чому саме є ризики для користувачів Телеграму.
“Під час війни проти Росії зробити онлайн-сервіс для українських військових на продукті, повністю підконтрольному РФ, – більше схоже на цілком свідому диверсію“, — вважає він.
Експерт звернув увагу на те, що цей чат-бот нібито не шифрований, а дані збираються на серверах цього популярного месенджера: “Ну, така вже особливість: задля швидкості роботи та зручності користування — жертвують безпекою. Тому що наскрізне шифрування уповільнює швидкість передачі даних: така його особливість, на жаль“.
“Усі месенджери змушені робити цей тяжкий вибір: швидкість роботи чи безпека користувачів. Якщо Signal, Threema, WhatsApp та навіть Viber вирішили, що безпека все ж важливіша, то у Дурова (розробника ТГ, — Авт.) свідомо зробили вибір не на користь безпеки. Щоб пересічні бурмотіли “зате зручно” і користувалися якомога частіше. А відсутність шифрування у ТГ-боті Армія+ та зберігання даних на серверах “Телеги” означає тільки одне: усі запити будуть читатися та аналізуватися супротивником“, — аргументував Корсун.
За словами фахівця, кожен користувач чат-боту нібито може бути ідентифікований, “а далі можна визначити його приналежність до військової частини, геолокацію, приблизні або точні координати і ще багато чого”.
“По членам сімей так само: ворог тепер знатиме хто кому дружина, брат, батько, дитина, де вони наразі знаходяться, тому їх можна буде знайти, залякати, шантажувати, знищити “новічком”, тощо. По характеру та статистиці найчастіших питань чат-боту можна визначати больові точки української військової системи – і бити по ним інформаційно-прицільно.
Також можна проводити через офіційний чат-бот цільові інформаційні спецоперації: наприклад… хоча ні, не буду підказувати. Про усі ці особливості роботи Телеграму знають усі спецслужби світу і ефективно ними користуються – і наші також, між іншим”, — попередив кіберексперт.
Що далі?
Ймовірно, після врахування всіх ризиків та багів, нові сервіси від Міноборони все ж підуть (чи не підуть) у маси, як й інші IT-продукти. Наприклад, той же додаток Резерв+, який після запуску з 18 травня цього року, вдосконалюють і додають нові опції.
Як відомо, повноцінний додаток Армія+ має з’явитися вже незабаром — на початку липня. Такі плани кілька місяців тому анонсувала заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
За її словами, новація спростить паперову бюрократію у війську.
Міністр оборони Рустем Умєров своєю чергою, коментуючи запуск повноцінного додатку, раніше наголошував наступне: “Часто чую від бійців скарги на надмірну паперову роботу — заповнення паперових журналів, нескінченні рапорти. Наше рішення — оцифрувати максимально все. Рапорт у декілька кліків, посвідчення захисника, відгук щодо служби, скарги та ідеї, комплексна база знань онлайн, можливість для самоосвіти — все це буде у єдиному місці. У застосунку Армія+”.
Появу нового додатку для смартфонів позитивно оцінюють і в лавах армії. Солдат ЗСУ Артем звертає увагу на цікаву тенденцію: “Такий собі аналог “Дії” для військових вже давно напрошується. Країна більше 10 років у стані війни і ЗСУ стали величезною структурою. Такі додатки як Резерв+ та Армія+ це своєчасне і необхідне рішення”.
“Перехід з паперових облікових документів, — продовжує військовослужбовець, — таких як військовий квиток, на електронні значно спростить життя. Елементарно подивіться, у що перетворюється військовий квиток після року служби. Друга надважлива функція – електронні рапорти в додатку має практично замінити собою електронний документообіг. Всі розуміють, що зменшення паперової тяганини під час війни – це пряме підвищення ефективності військ в цілому. Якщо весь цей функціонал запрацює так як треба, а на прикладі “Дії” ми бачимо, що все працює чудово, це буде однією з найбільш потрібних та корисних реформ в армії. Адже це розвантажить цілу службу, яка наразі займається паперовим документообігом“.
Як повідомлялось, станом на кінець червня цього року свої військово-облікові дані вже встигли оновити 2 370 000 громадян України. Переважна більшість користувачів зробили це через додаток Резерв+, на другому місці — ЦНАПи, а на третьому — ТЦК.
“Динаміка гарна, це забезпечує проведення тих мобілізаційних заходів, які здійснює ТЦК. Я думаю, що загалом закон виконав ту місію, заради якого ми його ухвалювали“, — коментував успіхи цифровізації в ЗСУ член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський.
Також ми писали, що тим часом Міністерство оборони не підтримує рішення продовжити термін оновлення даних військовозобов’язаними з 60 до 150 днів. Там вважають, що у цьому немає потреби.
