Як Vodafone забезпечує зв’язок під час тотального блекауту
Під час військових атак і масштабних відключень електроенергії доступ до мобільного зв’язку для мільйонів українців залишається питанням безпеки: викликати швидку, зв’язатися з рідними або отримати оперативну інформацію. Генеральна директорка Vodafone Україна Ольга Устинова детально розповіла про механізми підтримки мережі, резервні рішення та практичні поради для абонентів.
Про це розповідає NewsWeek
«Загалом ми зараз десь у середньому тримаємо 90% доступності нашої мережі», – Ольга Устинова
Як мережа витримує блекаути і що радять абонентам
Оператори утримують у середньому близько 90% доступності мережі в нормальних умовах, і навіть під час потужних блекаутів завдання полягає в тому, щоб зберегти критичні сервіси. Компанія прогнозує, що при тотальному відключенні електроенергії при наявності пального та дизпалива зможе підтримувати роботу мобільної мережі на рівні приблизно 70–80% тривалий час. Фіксовані послуги на основі технології GPON можуть працювати ще довше — прикладом було забезпечення роботи мережі в Одесі протягом 100 годин під час блекауту.
Головний пріоритет оператора — голосові виклики та SMS; передача даних (інтернет) у таких умовах отримує другорядний пріоритет і може бути тимчасово обмежена. Абонентам радять, де це можливо, мати підключення фіксованого інтернету (оптику з PON до житла) і використовувати домашній Wi‑Fi під живленням автономного джерела: це знижує навантаження на мобільну мережу та забезпечує стабільніший доступ до послуг під час відключень.
Ще одна важлива рекомендація — економити трафік під час блекаутів: обмежити перегляд відео, стрімінг і соцмережі, щоб акумулятори базових станцій і резервні ресурси служили довше для голосових дзвінків і екстрених повідомлень.
Інфраструктура, логістика та фінансова сторона забезпечення стійкості
З 2022 року оператор інвестував у «сталість мережі» приблизно два мільярди гривень. Лише цього року закуплено 5 500 генераторів, замінено близько 40 тисяч акумуляторних батарей, а понад 850 генераторів передано на місця для підключення до базових станцій у громадах. Водночас у компанії налічується близько 13 500 майданчиків по всій Україні і приблизно 4 500 співробітників, що підкреслює масштаб логістичного завдання.
Акумулятори на базових станціях розраховані орієнтовно на 10 годин автономної роботи, але в реальних зимових умовах строк скорочується й може становити 6–8 годин через підвищене навантаження. Для тривалої роботи використовуються генератори, які забезпечують роботу понад добу за умови наявності пального; стандартне споживання для стаціонарного генератора — приблизно 20–30 літрів пального на добу, тоді як для великого центрального майданчика може знадобитися до 250 літрів на годину.
Оператор сформував близько 400 аварійних мобільних бригад, до роботи яких залучені й технічні, і навчені команди з інших підрозділів. Оскільки самостійно покрити всі майданчики складно, компанія співпрацює з обласними військовими адміністраціями та місцевими громадами: генератори передаються з комплектним пальним і технічною інструкцією, а на місцях організовують підключення та заправку.
Витрати на енергозабезпечення зросли значно: електроенергія подорожчала на 177% від початку війни, вартість генераторів збільшилася приблизно втричі, а акумуляторів — у вісім разів. Під час зими операційні витрати на паливо та генерацію зросли в середньому в п’ять разів, що змушує компанію коригувати тарифні моделі — підвищення відбувалося частково, і подальші зміни плануються з урахуванням прозорості для абонентів.
У відповідь на руйнування інфраструктури оператори проводять відновлення майданчиків: з 2022 року відновлено близько 1 300 базових станцій, переважно у прифронтових регіонах. Доступ до деяких вишок неможливий через безпекову ситуацію, але в разі можливості команди виїжджають негайно після виявлення відключення.
Для відсікання загроз, пов’язаних із використанням мобільних карток у безпекових цілях, обговорюється широкий комплекс заходів із військовими та держструктурами, але просте введення «карантину» для SIM-карт, що заходять у роумінг, спеціалісти вважають малоефективним: картки можуть походити з різних операторів, а додаткові канали звʼязку (оптика, супутникові системи) теж використовуються зловмисниками.
Під час війни оператори працюють у тісній координації: у лічені тижні запроваджено національний роумінг, який дозволяє абонентам переключатись на мережу іншого оператора, якщо їхня основна мережа недоступна (переважно 2G/3G для голосу та SMS). Також існує практика спільного використання пасивної інфраструктури (веж, майданчиків) для оперативного відновлення покриття.
Кіберзагрози залишаються постійним викликом: система фіксує тисячі атак на мережу, з-поміж яких у 2025 році зафіксовано понад 400 серйозних інцидентів. Оперативний захист і постійні інвестиції в кібербезпеку є невід’ємною частиною операційної діяльності.
Що стосується технологій наступного покоління, 5G тестують у пілотних зонах (зокрема у Львові та Бородянці). Проте широкомасштабний запуск 5G потребуватиме значних додаткових частотних ресурсів і інвестицій, а сама 5G-мережа споживає більше енергії, ніж 4G, тому масове розгортання найімовірніше відкладуть до стабілізації енергетичної ситуації.
На ключові виклики керівництво компанії вказує так: насамперед це людські ресурси — робота команд у виснажливих умовах і складність пошуку нових фахівців — та енергетика, яка визначає можливість батарей підзаряджатися за графіком. Усе це формує стратегію інвестицій і оперативної взаємодії з державою та громадами для забезпечення безперебійного доступу до звʼязку під час криз.
Оператор наголошує на тому, що нинішні заходи з укріплення мережі проводяться не лише для поточного забезпечення стійкості, а й щоб закласти основу для відбудови й модернізації інфраструктури після завершення війни.
