«Олень» Жанни Кадирової представлятиме Україну на Венеційській бієнале
Скульптуру «Оригамі-оленя», евакуйовану з Покровська Донецької області в серпні 2024 року через наближення фронту, обрали головним об’єктом українського павільйону на Венеційській бієнале. Тема української експозиції — гарантії безпеки, які, за задумом авторів, вже не виконують свою роль у сучасних умовах. Цьогорічна бієнале стала першою після повномасштабного вторгнення в Україну, коли до участі знову допущена росію.
Про це розповідає NewsWeek
«Наш проєкт Security Guarantees («Гарантії безпеки») про те, що гарантій у світі більше не існує, що підписаний 30 років тому Будапештський меморандум лишився просто папірцем. Покровськ зруйнований, скульптура вимушена поневірятися, як мільйони українців».
Яким буде український павільйон
Авторка скульптури Жанна Кадирова пояснює, що проєкт має показати втрату базових гарантій безпеки та механізмів захисту, які виявилися ілюзорними. За її словами, тема найкраще резонує з українцями, які змушені були залишити дім унаслідок війни.
Кадирова розповіла про зустріч у Празі: під час встановлення «Оленя» біля Рудольфінуму митці та організатори зустріли двох мешканок Покровська, які виїхали на початку широкомасштабного вторгнення. Одна з них пригадала, що під час випускного класу робили групове фото на тлі цього «Оленя», але світлини не збереглися, адже дім і архіви лишилися в Покровську, що був зруйнований
Ініціатор теми «Гарантії безпеки», історик Леонід Марущак, організував і безпосередньо долучився до евакуації скульптури з міста. Саме він повідомив, що повернути «Оленя» на його початкове місце наразі неможливо через окупацію Покровська.
Повернення росії на бієнале і реакція спільноти
Повернення росії до Venice Biennale викликало дискусії серед культурних діячів і урядових представників. Деякі міністри культури країн ЄС та чиновниця від України зверталися до організаторів із позицією, що присутність росії неприйнятна, поки триває її «жорстка, агресивна війна проти України». Європейська комісія також попередила про можливі наслідки для гранту фонду бієнале у разі допуску росії до участі.
Кадирова зазначила, що її не здивувала активність російської культурної присутності у різних країнах, і що агресивна політика Москви знаходить віддзеркалення також у культурних репрезентаціях.
Перед показом у Венеції «Олень» вже подорожував Європою: скульптура побувала щонайменше в шести країнах, а в Празі 12 березня вона стояла на площі Яна Палаха перед будівлею Рудольфінуму. У просторі поруч демонстрували фільм про евакуацію твору, після чого відвідувачі мали можливість поспілкуватися з художницею.
Під час однієї з публічних дискусій слухачі поцікавилися майбутньою долею «Оленя». Леонід Марущак констатував, що наразі Покровськ повністю окупований, тому повернення твору на рідний постамент малоймовірне. Він порушив питання про те, де має бути місце скульптури у довгостроковій перспективі, наголошуючи на метафоричному значенні її «поновернення» по світу, подібно до долі багатьох вимушених переселенців.
Кадирова підтримує контакт із громадою Покровська і знає про бажання частини мешканців розмістити «Оленя» біля тимчасового житла для переселенців з Покровська у Дніпрі, але остаточне рішення про подальшу долю скульптури ще не ухвалене.
Слід додати, що в 2025 році робота Жанни Кадирової «Олень» отримала низку відзнак, зокрема Шевченківську премію у галузі візуального мистецтва, що підкреслило її важливість у сучасному культурному дискурсі України.
Після показу на Венеційській бієнале й дискусійного супроводу скульптура продовжить виступати як символ втрат, вимушених переміщень і питання права на дім у часи зламів міжнародних гарантій безпеки.
