Паливна криза в окупованому Криму: дефіцит бензину і наслідки для мешканців

В окупованому росією Криму триває безпрецедентна паливна криза: на місцевих автозаправках повністю зник бензин, а ситуація є найгіршою з часів СРСР.

Про це розповідає NewsWeek

Причини дефіциту та реакція місцевої влади

Перші труднощі із забезпеченням пальним на півострові з’явилися ще в середині серпня, коли на АЗС почав зникати популярний бензин марки АІ-95. Водночас вартість усіх видів пального різко зросла, а чимало автомобілістів вимушено перейшли на дешевший А-92, що може зашкодити їхнім авто. Голова окупаційної адміністрації Сергій Аксьонов обіцяв, що ситуація стабілізується до кінця вересня, однак у вересні криза лише поглибилась – бензин зник майже повністю з усіх заправок.

Мешканці Криму повідомляють про закриття численних АЗС через відсутність пального. Автовласники створюють онлайн-чати для обміну інформацією про адреси ще працюючих заправок, де інколи вдається знайти залишки бензину. Внаслідок дефіциту страждають як пересічні кримчани, так і підприємства, включаючи державні організації, які отримують мінімальні норми паливних талонів. Приватний бізнес зазнає значних збитків.

«Те, чого боялися кримчани, – сталося. На заправках немає бензину, багато заправок взагалі закриваються, щоб не платити зарплати співробітникам. Бензиновий колапс, що почався, вдарив як по рядових кримчанах, так і по підприємствах», – заявив один із місцевих правозахисників на умовах анонімності.

У зв’язку з відсутністю бензину багато жителів переповнили громадський транспорт, а маршрутки стали перевантаженими. Непросто і таксистам: їм доводиться простоювати через нестачу пального, все частіше до них звертаються із проханнями про підзарядку акумуляторів, які розряджаються через вимушений простій автомобілів.

Вплив атак на НПЗ та логістичні труднощі

Окупаційна влада Криму закликала не створювати ажіотаж і не закуповувати паливо «про запас», проте визнала причиною дефіциту зниження обсягів виробництва на нафтопереробних заводах рф. При цьому, як зазначають експерти, суттєве скорочення виробництва є наслідком регулярних ударів українських дронів по російських НПЗ. З початку серпня 16 із 38 російських нафтопереробних підприємств зазнали атак, що призвело до падіння експорту на найнижчі показники з 2020 року.

Голова «Асоціації вантажоперевізників Криму» Анатолій Цуркін пояснив, що нестача пального пов’язана не лише з виробничими проблемами, а й зі складністю логістики: традиційні маршрути постачання виявилися ризикованими та неактуальними, а власники мереж АЗС не займались їх оптимізацією чи пошуком альтернатив.

Через кризу навіть найбільший місцевий оператор – компанія ATAN – змушений закривати частину своїх заправок.

Фахівці попереджають, що проблеми з паливом вже вплинули на вантажоперевізників і можуть спричинити подорожчання доставки товарів із рф на півострів.

Спроби вирішити проблему та наслідки для населення

Щоб забезпечити Крим пальним, росія вдалася до використання Кримського мосту, хоча після попередніх атак бензовозам було заборонено ним пересуватись. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, через пошкодження залізничних маршрутів автотранспорт залишається єдиною альтернативою для постачання пального. Водночас дефіцит вже суттєво впливає на цивільне населення й може у майбутньому торкнутися військових підрозділів рф на півострові.

Місцева влада прогнозує, що бензин АІ-95 може з’явитися протягом двох днів, а дешевший А-92 – протягом двох тижнів. Однак мешканці Криму скептично ставляться до обіцянок, адже тривала відсутність бензину вже стала серйозною проблемою для всіх сфер життя.