СуспільствоУ фокусі 02.11.2025, 07:36

Понад 62 тисячі українців подали заяви на компенсацію збитків від війни

Європейський Союз наприкінці жовтня відклав остаточне рішення щодо використання заморожених активів Центробанку росії для підтримки України. Основною причиною такого кроку стали занепокоєння щодо можливих наслідків для фінансового ринку ЄС, зокрема для Бельгії, на депозити якої припадає основна частина заморожених активів. Водночас відтермінування цього рішення не виключає можливості його перегляду у майбутньому.

Про це розповідає NewsWeek

Реєстр збитків: масштаби роботи та категорії заяв

Заморожені кошти російського Центробанку й арештоване майно можуть бути спрямовані на компенсації громадянам України, які втратили близьких, зазнали поранень, були змушені залишити домівки або постраждали інакшим чином через збройну агресію рф. Збір інформації про загиблих, постраждалих і матеріальні втрати веде Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (RD4U). Прийом заяв розпочався у квітні минулого року, а за цей час до розгляду вже прийнято понад 62 тисячі звернень у 13 відкритих категоріях для приватних осіб.

Загалом у структурі реєстру виділено 43 категорії збитків, затверджені колегією ще на старті проєкту. Вони поділені на три основні групи: заяви від фізичних осіб, юридичних осіб (підприємців) та звернення від уряду України. На сьогодні подання доступне лише для приватних осіб, але у перспективі спектр категорій суттєво розшириться, і до кінця року планується відкрити близько 30 категорій.

Зокрема, документи приймаються від осіб, які постраждали внаслідок примусового переміщення, депортації, втрати членів сім’ї або зникнення безвісти, поранень, тортур, сексуалізованого насильства, обмеження волі та примусової праці. Значна частина звернень стосується втрати чи руйнування житлової та нежитлової нерухомості, а також статусу внутрішньо переміщених осіб через бойові дії. Робота над розширенням переліку категорій триває.

Географія заявників та технології обробки

Постраждалі можуть подати заявку онлайн через державний сервіс «Дія», що дає доступ до реєстру з будь-якої точки світу. Серед заявників – як ті, хто перебуває в Україні, так і громадяни, які вимушено виїхали до Європи, США чи Австралії. Наразі право на подання мають лише громадяни України, але у найближчі місяці цю можливість планують надати й громадянам інших країн, які постраждали від війни.

Зараз тільки громадяни України можуть подати заяви, проте найближчими місяцями така можливість буде і у громадян інших країн

Через значний обсяг звернень, процес їхньої обробки автоматизовано із залученням сучасних ІТ-рішень, у тому числі інструментів штучного інтелекту (ШІ) для аналізу даних. Документи класифікуються за групами на основі схожих факторів – наприклад, подій у певній місцевості чи типу збитків. При цьому перевірка заяв здійснюється шляхом звіряння інформації із базами даних, використанням супутникових знімків, а також аналізом наданих документів, фотографій та пояснень заявників. ШІ відіграє допоміжну роль і не впливає на остаточні рішення щодо компенсацій.

Реєстр не оцінює зміст претензій, а перевіряє відповідність заяв критеріям: стосунок до збитків, завданих на території України з 24 лютого 2022 року у зв’язку з агресією рф. Далі, після перевірки, заяви передаються до спеціальної комісії, яка визначатиме розмір компенсації.

Наразі механізм компенсації складається із трьох компонентів: самого реєстру, комісії з розгляду заяв і майбутнього компенсаційного фонду, джерела наповнення якого ще обговорюються. Усі країни, що беруть участь у процесі, погоджуються з принципом: російська федерація має заплатити за завданий Україні збиток.

Російська Федерація зобов’язана заплатити за завданий Україні та українцям збиток.

Терміни отримання компенсацій залишаються невизначеними, але учасники процесу прагнуть, щоб виплати надходили напряму постраждалим протягом кількох років, а не передавались наступним поколінням. Це має забезпечити ефективність і справедливість механізму репарацій.

Масштаб роботи реєстру безпрецедентний для міжнародних інституцій – вперше механізм відшкодування створений під час війни, а не після її завершення. До діяльності реєстру долучаються дедалі більше держав: зараз у ньому беруть участь 44 країни та всі члени ЄС, а у процесі створення компенсаційної комісії – вже 55 держав.

Крім виплат, реєстр збитків фіксує інформацію, яка може бути використана і для юридичного переслідування воєнних злочинів, оскільки події, що кваліфікуються як злочини, мають і громадянсько-правовий аспект для відшкодування шкоди на рівні держави-агресора. Обмін інформацією з національними та міжнародними інституціями дозволяє сформувати повну картину наслідків війни.

Завдання реєстру – не лише підрахувати збитки, а й стати символом надії для всіх українців, які постраждали від війни, а також механізмом досягнення справедливості. Виплати мають стати реальною підтримкою для відновлення України та допомогти людям повернутися до нормального життя після завершення бойових дій.