Економіка Країна Новини Суспільство У фокусі

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни

В Києві пройшов міжнародний форум, на якому було започатковане створення концепції стратегії збереження пам’яток, історико-культурних об’єктів і територій. Вирішено, що першочергово буде обговорено відновлення пам’яток національного значення.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, яке продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, за період з 24 лютого 2022 року по 25 вересня 2023 року зруйновано або пошкоджено 863 пам’ятки, 119 із них — національного значення, 674 — місцевого.

Згідно з даними ОВА, з початку повномасштабного вторгнення повністю було зруйновано 23 пам’ятки, частково пошкоджено 648 пам’яток, ступінь пошкодження 164 об’єктів залишається невідомим.

5 грудня Міністерство культури України та Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, спільно з Міжнародною радою з охорони пам’яток та історичних місць ICOMOS (Париж, Франція) провели Міжнародний форум на тему “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни”. Захід пройшов під патронатом Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM) зі штаб-квартирою у Римі.

Основною ціллю заходу стало розроблення концепції Стратегії відновлення культурної спадщини, що поєднує позиції держави й професійної громадськості у сфері охорони культурної спадщини. Стратегія відобразить бачення всіх учасників процесу та відповість на ряд принципових запитань: “За якими критеріями будуть обрані обʼєкти для відновлення?”, “В якій формі будуть відновлюватись памʼятки?”, “Які структури будуть займатись безпосередньо відновленням?” та інші.

Крім того, Стратегія стане базою, основою та обґрунтуванням для подання грантових запитів для отримання донорських коштів, джерелами яких в майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертви спонсорів і меценатів, а також допомога, надана Україні в рамках міжнародної підтримки.

Учасником заходу став т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв:

“Наше завдання сьогодні — зберегти спадщину у належному стані, аби мати змогу донести до людей необхідну культурно-освітню послугу. Тож МКІП ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для пам’яток України”

Також він додав, що наступного року міністерство очікує близько 250 млн грн надходжень від ліцензій на ігровий бізнес, які спрямують на невідкладні роботи зі збереження культурної спадщини.

Водночас т. в. о. Міністра окреслив виклики в галузі реставрації культурної спадщини, основним із яких є нестача державного фінансування. Саме тому до відновлення пошкоджених об’єктів часто залучаються кошти іноземних партнерів. 

«Зараз у нас налагоджено тісний контакт з італійськими партнерами, зокрема, на урядовому рівні. Відповідні рішення, ухвалені щодо Одеси, Маріуполя та Чернігова, дозволяють нам планувати певні роботи. Але вони відбудуться після завершення війни», — додав Ростислав Карандєєв. 

В рамках форуму представники державних органів, громадськості та архітектори обговорили виклики й шляхи повоєнного відновлення культурного надбання України.

Архітектор-реставратор, голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков представив проміжні висновки роботи експедиційної команди з обстеження об’єктів культурної спадщини Харківської області:

“Культурна спадщина є важливим елементом національної безпеки. Під час війни для неї з’являються додаткові ризики – при усуненні наслідків атак системно фіксується безвідповідальність комунальних служб та балансоутримувачів, окремий ризик відсутність окремих рекомендацій по роботі з об’єктами спадщини для підрозділів ДСНС та ЗСУ. Якщо казати про проблеми, з якими ми стикаємося під час обстеження, під час моніторингу – це в першу чергу відсутність єдиної системи інформаційної бази, в якій би містилися всі об’єкти. Польовий моніторинг стану об’єктів спадщини і документування втрат дозволяє зрозуміти об’єктивний стан і масштаб втрат, виявити неочевидні ушкодження зокрема об’єктів без охоронного статусу. Матеріали таких досліджень дозволяють робити системний аналіз та будувати програми з відновлення, можуть бути використані для кримінальних проваджень та судових процесів. Збереження об’єктів саме в умовах війни має високе суспільне значення і є обов’язком громадянського суспільства”.

В рамках форуму був презентований проєкт «Маленькі історії великого Києва», як нематеріальний метод захисту культурної спадщини. Цикл радіопрограм та подкастів знайомить містян та бізнес-спільноту з драматичними історіями з життя успішних бізнесменів, митців та архітекторів 19 століття і як вони створювали Київ таким, яким ми його знаємо сьогодні.  Проєкт спрямований на розвиток глибокого розуміння значущості нашої спадщини у слухачів на рівні емоцій та привʼязаності. Автором циклу «Маленькі історії великого Києва» є українська інвестиційна компанія DOVGIY FAMILY OFFICE, яка також є й головним партнером форуму “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни”.

«Наш проєкт про рідний Київ покликаний формувати усвідомлену любов містян та бізнесменів до міста. Це наш шлях до  виваженого інвестування в збереження історико-культурного надбання Києва, – розповідає  Оксана Гуляєва, керуюча партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE.  – Ми переконані, що любов – є головним драйвером у цій справі. Поряд із нашими бізнес-проєктами з ревіталізації старих будівель, ми розвиваємо і цей проєкт. Наша мета  – закохувати слухачів в Київ і таким чином поглиблювати  бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь».

В рамках форуму була досягнута домовленість про підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом та Всеукраїнською Асоціацією Охорони Культурної Спадщини про співпрацю з реставрації та відновлення культурної спадщини України після великої війни.

“Ворог зруйнував безліч обʼєктів культурної спадщини по всій Україні. А через негативний вплив погодних умов та інші чинники українські церкви, памʼятники, музеї, бібліотеки, театри та філармонії продовжують руйнуватися.  Їх збереження є питанням національної безпеки, адже ворог намагається знищити наш культурний код,  – розповідає Олександр Никоряк – голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини. – Діяти потрібно негайно, вже зараз. Ми збираємо всіх представників професійної громадськості задля допомоги та співпраці з державою в порятунку нашої культурної спадщини. В першу чергу ми маємо розглянути долю памʼяток національного значення, а витрати на спадщину мають  стати частиною репарацій”.

Ганна Гаврилів – засновниця ініціативи “Спадщина.UA” та директорка компанії “Палац Розділ”, яка займається відновленням Палацу Жевуських-Лянцкоронських на Львівщині, виступила з темою “Культурна спадщина України як нова галузь для інвестування”:

“Сьогодні ми стоїмо на порозі формування ринку культурної спадщини України. У зв’язку із пов’язаними із війною міграційними процесами та потребою поповнення бюджетів різних рівнів, органами державної влади та місцевого самоврядування запущено процеси оптимізації з метою ефективного та оперативного використання нерухомого майна та залучення фінансових ресурсів, один з яких – масове оголошення аукціонів на оренду та приватизацію історичних споруд. 

Памʼяткоохоронці, культурний менеджмент та бізнес мають співпрацювати, аби максимальна кількість цих історичних споруд мала нову ефективну та інвестиційно привабливу функцію. Адже сьогодні приватні інвестиції чи не єдиний шлях порятунку для більшості історичних споруд, в малих громадах зокрема, яких сьогодні в Україні десятки та сотні тисяч, і які без ефективного управління ризикують вмерти для наступних поколінь безповоротно. 

Вважаю, що аукціони, що є єдиним на сьогодні юридичним інструментом передачі історичної нерухомості з комунальної та державної власності у приватну – дійсно на сьогодні той чи не єдиний шанс її порятунку. приватна власність для культурної спадщини не вирок і не гріх, а можливість і шанс на нове життя”.

Олександр Харлан – архітектор, декан архітектурного факультету ПДАБА, член бюро ICOMOS розкрив тему “Культурна спадщина південно-східної України: першочергові заходи під час воєнного часу і по його завершенні”:

“Навіть після таких жахливих руйнівних подій, у випадку відновлення середовища окремі  історичні реставровані об’єкти, консервовані та музеєфіковані пам’ятки й подальша  регенерація середовища дозволить використовувати історичні цінні фрагменти забудови як  композиційні акценти в новітній забудові відроджених поселень. Оновлена та піднята з руїн  територія може таким чином отримати цінні й важливі локації, пов’язані з історією міста. Це формуватиме свідомість місцевих жителів у питанні вшанування і розвитку місцевої  інфраструктури, її насиченості, неповторності і унікальності; репрезентуватиме локальну колективну свідомість і пам’ять жителів місцевої громади, що доповнить феномен “суспільної пам’яті”, коли в громадській пам’яті фіксуються образи минулого, гідні уваги в  офіційному просторі.

У стратегії відновлення населених пунктів південно-східної України постраждалих внаслідок військових дій слід враховувати важливість культурної спадщини регіону, яка є скарбницею національних ідей і традицій. Пам’ятки архітектури та історії – це не лише нагадування про минуле і матеріальне свідоцтво нашої історії, а також подія сучасності, яка дає нам ідейно-художнє тлумачення і призначення. Відновлення і будівництво в зруйнованих містах повинно стати символом єдності історичних пам’яток і сучасної української архітектури”.

Кандидат історичних наук Федір Стоянов поділився практичним досвідом відновлення після обстрілів житлового Будинку Чижевича в Одесі: “Сучасну нормативну базу, що регулює виконання робіт на пошкоджених пам’ятках під час війни, необхідно вдосконалювати. Також необхідно вже зараз розробляти універсальні механізми проведення реставраційних та відновлювальних робіт після війни”.

Крім того, в рамках заходу експерти з Хорватії, Польщі поділились своїм досвідом відновлення памʼяток та обʼєктів культури. Міхаела Скурич – магістр з інженерії, Директорка університету архітектури (Хорватія) розповіла про реставрацію обʼєкта всесвітньої спадщини міста Дубровник, а польський архітектор Рафал Сєрачинський про відбудову Саксонського палацу у Варшаві та тонкощі роботи архітектора з державними закупівлями. Міхал Красуцкі – Столичний реставратор пам’яток Польщі, координатор «Дому реконструкції України» – ініціативи мерії Варшави поділився “Варшавським досвідом відбудови історичного міста після 1945 року та його застосування в Україні”, а Шимон Войцеховський – Президент правління, співвласник, архітектор-партнер в APA Wojciechowski Architects (Польща) поділився досвідом своєї компанії в рамках теми “Переосмислення будівель. Приклади реконструкції на практиці”. 

Наприкінці форуму відбулась дискусійна панель, в рамках якої Ігор Ліскі – засновник та голова наглядової ради групи компаній “Ефективні інвестиції” (EFI Group), співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, який займається формуванням стратегії економічного розвитку України завив:

“Особисто вірю, що головне завдання всіх українців підтримувати ЗСУ у цьому драматичному періоді для нашої країни. Проте є такі речі, без яких справжньої перемоги не буде. Вважаю, що саме у цей складний час маємо переосмислити те, хто ми є, яку країну будуємо і за що боремося. Розуміння нашого коріння, нашої культурно-історичної спадщини і є фундаментом нової України. Ми пов’язуємо країну із європейською цивілізацією, що є для нас однією з найважливіших цінностей. Збереження культурної спадщини це великий крок до самопізнання. Проте значна кількість історичних пам’яток може просто не дожити до перемоги. Тому саме зараз потрібно про це говорити, шукати нові підходи, проєктувати й зберігати вчасно.

Моє особисте досить емоційне рішення займатися реставрацією палацу в Роздолі пов’язане якраз з тим, що палац міг просто не пережити цю зиму. Наразі можна з впевненістю сказати, що ми принаймні його збережемо. Також паралельно розробляємо концепт того, що там буде після війни. Глибоко переконаний, що формування стратегії збереження культурно-історичних пам’яток надважливе. Лише так ми зможемо ефективно створювати наше майбутнє”.

Організатори форуму: Міністерство Культури України, Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, ICOMOS. Головний партнер: DOVGIY FAMILY OFFICE. Партнер: EFI GROUP. Під патронатом: ICCROM


22 Травня

У Києві усунули багаторічну проблему: подробиці

Мінекономіки повідомляє про підписання рамкової угоди для втілення Ukraine Facility

Верховна Рада створила ТСК щодо закупівель дронів і спорудження фортифікацій

Парламент ухвалив закон про єдину роумінгову зону з ЄС

Поліцейські Києва стали мобільнішими та отримали перші результати (ФОТО)

Фінляндія виробляє у понад п’ять разів більше артилерійських боєприпасів, ніж до лютого 2022 року – міністр

Метро на Виноградар 2.0: чи врятує новий тендер сумнозвісний довгобуд?

Як вирахувати калорійність готової страви: простіше, ніж здається на перший погляд

Зеленський обговорив з Алієвим енергетичну ситуацію в Україні

У Києві сьогодні обмежать рух транспорту: схема

Шевченко і Пушкін. Різні погляди на давню Русь

У Пентагоні відреагували на прохання України дозволити бити по Росії зброєю США

21 Травня

В Білгороді-Дністровському започатковано щорічну премію “Учитель та Вихователь року”

Громада Київщини передала в Харків спеціальне харчування: подробиці

Нардеп Гривко відкликав свій законопроєкт щодо оподаткування громадян, які мають менше трьох дітей

Євросоюз не має сумнівів щодо легітимності Зеленського – Стано

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ