Війна росії спричинила масштабне забруднення Чорного і Азовського морів
Українські науковці детально проаналізували наслідки повномасштабної війни росії проти України для екосистем Чорного та Азовського морів, наголошуючи на вже завданій та потенційній шкоді морському середовищу.
Про це розповідає NewsWeek
Бойові дії, руйнування та екологічні катастрофи
Відомо, що плани військ рф щодо атак на Херсон можуть спровокувати нові екологічні катастрофи, однак експерти нагадують: війна вже призвела до істотного забруднення морів. Серед головних чинників — бойові дії на воді та на узбережжі, підрив Каховської ГЕС, аварії нафтоналивних танкерів та будівництво інфраструктурних об’єктів, що порушили природний баланс.
Хакерська група «256 КіберШтурмова Дивізія» оприлюднила інформацію про плани військ рф щодо знищення важливої інфраструктури Херсона, зокрема водоочисних споруд, що може призвести до масштабного забруднення Чорного моря. Як зауважують науковці, вже зараз у морській воді спостерігається підвищення концентрації шкідливих речовин та органічних забруднювачів, особливо після масованих бойових дій та руйнувань на узбережжі і в прибережних містах.
“Зараз в цілому море «відпочиває», але в локальних моментах воно зазнає локальних дуже жорстких впливів”.
Доктор біологічних наук Михайло Сон зазначає, що попри загальне зниження рекреаційного навантаження, зменшення риболовства та видобутку ресурсів, окремі ділянки моря зазнають суттєвого локального забруднення. Інтенсивні бойові дії 2022 року призвели до потрапляння в екосистему снарядів, нерозірваних бомб, уламків кораблів, а також руйнації берегів та інфраструктури.
За результатами дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря», лише частина хімічних речовин, що використовуються у військових діях, є ідентифікованою, а їхній повний перелік невідомий. Особливу небезпеку становить свинець із боєприпасів, який може потрапляти у харчовий ланцюг морських тварин.
Руйнування Каховської ГЕС та аварії на морі
Руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року стало одним із наймасштабніших екологічних лих останніх років. Унаслідок викиду великої кількості прісної, прогрітої та забрудненої води до Дніпра, Дніпро-Бузького лиману й Одеської затоки потрапило понад сотню органічних забруднювачів, переважно пестицидів і продуктів їх розпаду. Це призвело до масової загибелі організмів, зміни солоності води та порушення гідрологічного балансу.
За спостереженнями вчених, хвиля забруднення досягла Одеси та Чорноморська, викликавши локальну екологічну катастрофу, наслідки якої море «перетравлювало» протягом декількох місяців. Водночас значна частина токсичних речовин залишилась у донних відкладах, і під час штормів вони можуть знову потрапляти у водне середовище.
“Каховське водосховище перестало працювати у своєму штучному режимі, до якого вже і море, і лимани звикли”.
Суттєвих втрат зазнали популяції морських організмів, зокрема, зафіксовано загибель понад 50% мідій біля Одеси, а також випадки масової загибелі морських птахів і дельфінів після аварій танкерів у Керченській протоці наприкінці 2024 року. Експерти оцінюють збитки від цих аварій у межах від 60 мільйонів до 14 мільярдів доларів США, а загальна кількість нафтопродуктів, що потрапили у море, становить від 2400 до 5000 тонн.
Масове забруднення нафтопродуктами стало причиною загибелі понад 700 морських птахів і 61 дельфіна на узбережжі Криму. Нафтова плівка на поверхні води обмежує газообмін, знижує рівень кисню та становить загрозу для всієї морської фауни.
Довгострокові наслідки для морської екосистеми
Будівництво та роботи довкола Керченського мосту, а також аварії танкерів і порушення міграційних коридорів риб і морських ссавців мають довгострокові наслідки для структури популяцій та біорізноманіття.
Поширеним залишається забруднення боєприпасами, ракетним пальним, морським сміттям та інвазійними чужорідними видами, що потрапляють до екосистеми з баластними водами суден. Додаткову загрозу створює звукове забруднення — підводний шум від руху кораблів, вибухів, роботи радарів, що негативно впливає на дельфінів та інші морські види.
Зростання випадків загибелі китоподібних фіксувалося з початку повномасштабного вторгнення: лише у 2022 році задокументовано 914 випадків загибелі цих тварин на берегах Чорного моря. Війна також призвела до знищення природних ландшафтів, зокрема на острові Зміїний і в районах навколо затопленого крейсера «Москва», де раніше існували осередки рідкісних видів.
“Все, що набудовувалось людством в плані морського законодавства з кінця 1980-х, зараз у Чорному морі практично не працює, окрім якихось дуже невеликих ділянок”.
Внаслідок війни відбулося нівелювання міжнародних домовленостей щодо охорони морських екосистем, припинено роботу ключових екологічних комісій, суттєво ускладнився контроль за судноплавством та обігом нафтопродуктів. Експерти попереджають, що небезпеки для морського середовища триватимуть роками, а окремі наслідки війни можуть залишатися актуальними десятиліттями.
