Втрати врожаю на Херсонщині перевищили мільярд гривень: фермери закликають до підтримки

Фермерські господарства Херсонської області повідомили про катастрофічні втрати врожаю — понад 55 тисяч гектарів посівів знищено через посуху, весняні заморозки та наслідки руйнування Каховської ГЕС.

Про це розповідає NewsWeek

Головні причини втрати врожаю та їх наслідки

Цьогоріч на підконтрольній українській частині Херсонщини планувалося засіяти близько 250 тисяч гектарів земель, однак п’ята частина цих площ залишиться без врожаю. Аграрії підкреслюють, що подібних погодних умов та масштабів збитків не спостерігалося вже понад 15 років. Фермер і депутат обласної ради Віктор Деркач, який керує підприємством «Берегиня» з 3500 гектарами, розповідає, що нестача опадів восени, взимку і навесні призвела до критичної ситуації — більшість посівів у квітні зупинили розвиток і почали всихати.

Особливо постраждали посіви пшениці та гороху. За словами Деркача, втрати врожаю гороху можуть сягнути 70-80%, а на деяких ділянках цей показник дорівнює 100%. Крім посухи, великої шкоди завдали квітневі заморозки до -7-8°C, які знищили колос на зернових і пошкодили квітки гороху.

Ми будемо мати втрату врожаю гороху теж відсотків 70-80, а деякі ділянки повністю загинули

Фермери звернулися до обласного Гідрометцентру для фіксації втрат і планують оформити форс-мажорні обставини, а також ведуть перемовини з урядом щодо отримання допомоги, аби мати змогу провести осінню посівну кампанію.

Вплив руйнування Каховської ГЕС та війни

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що лише в Херсонській області збитки перевищують мільярд гривень. Площа з втраченими посівами може зрости до 80 тисяч гектарів, адже посуха триває. Основною причиною такого становища експерти називають руйнування зрошувальної системи після підриву греблі Каховської ГЕС. До цієї події аграрії могли підтримувати вологість для рослин, тепер же клімат на Херсонщині став ще посушливішим, а температура продовжує зростати.

Обласна влада звертається до міжнародних донорів з проханням допомогти у відновленні меліоративних систем: минулого року вдалося повернути полив на 3 тисячах гектарів, цього року — ще на 500 гектарах. Віктор Деркач додає, що вже за кілька років середня температура влітку може зрости до 42°C.

Війна також суттєво вплинула на аграрний сектор області. Перш ніж засіяти поля, фермери були змушені провести розмінування, адже деокупована частина Херсонщини — це понад 508 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. У цьому році вдалося розмінувати лише 430 гектарів. Значна частина техніки була втрачена через бойові дії, що значно ускладнює роботу аграріїв.

Фінансові труднощі та питання продовольчої безпеки

Торік держава допомагала аграріям прифронтових районів, надаючи компенсацію у розмірі 2000 гривень за гектар засіяних земель, а для зон можливих бойових дій — 1000 гривень. Однак цьогоріч без державної підтримки фермерам буде складно повернути інвестиції, сплатити податки та орендну плату пайовикам. За підрахунками, лише мінімальні витрати на гектар сягають 10-15 тисяч гривень, а податкове зобов’язання цього року становитиме до 1700 гривень на гектар.

Ми втратили десятки тисяч на кожному гектарі.

Водночас Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про створення Виплатної агенції, яка має адмініструвати державну підтримку фермерських господарств. Міністр агрополітики Віталій Коваль пояснив, що це крок до інтеграції у спільну аграрну політику ЄС.

За оцінками USDA, прогноз врожаю пшениці в Україні на 2025/26 МР знизився на 0,4 млн тонн — до 23 млн тонн, а експорт залишиться на рівні 16,5 млн тонн. Міністерство аграрної політики прогнозує, що загальний врожай зернових у 2025 році може скоротитися на 10% і складе близько 51 млн тонн, тоді як торік було зібрано понад 56 млн тонн.

Експерти наголошують, що необхідна державна програма страхування ризиків для фермерів, аби зберегти продовольчу безпеку всередині країни та забезпечити експортний потенціал. За нинішніх кліматичних змін та воєнних ризиків постає питання, чи вистачить власно вирощених зернових для забезпечення продовольчих потреб України.