ЄС ухвалив регламент про відмову від російської нафти і газу: що зміниться

Європейський Союз офіційно ввів у дію обов’язковий регламент, який встановлює повну відмову від російської нафти та газу з визначеними термінами, механізмами контролю й санкціями. Рішення було опубліковане в «Офіційному журналі» ЄС 2 лютого, і того ж дня Угорщина подала позов до Суду ЄС із вимогою скасувати документ.

Про це розповідає NewsWeek

Деталі регламенту та попередня підготовка

Ініціатива переходу до відмови від постачань із росії розпочалася після повномасштабного вторгнення 2022 року: Єврокомісія ще у травні 2022 року презентувала план REPowerEU із поетапними кроками для зниження енергетичної залежності. На частині нафтопродуктів блок уже досяг значних успіхів — у 2025 році частка російської нафти в імпорті ЄС скоротилася до менше ніж 3%.

Натомість у газовому секторі з 2022 року також відбулося помітне скорочення: якщо до повномасштабного вторгнення частка росії в імпорті газу становила близько 40%, то минулого року вона зменшилася приблизно до 13%, що ще дає російській економіці доходи понад 15 мільярдів євро на рік.

Новий регламент формалізує терміни та заборони: з 25 квітня 2026 року заборонять укладати короткострокові контракти на скраплений природний газ (СПГ), а з 17 червня — короткострокові контракти на трубопровідний газ. Довгострокові контракти з СПГ мають припинити діяти з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу — з 30 вересня 2027 року.

Регламент також уводить жорсткий контроль за походженням енергоносіїв: національні органи повинні перевіряти країну походження газу до допуску на ринок ЄС, щоб унеможливити обхід заборони через транзитні чи треті країни. Передбачені і штрафні санкції: мінімальні санкції для фізичних осіб становлять 2,5 мільйона євро, для компаній — до 40 мільйонів євро або до 3,5% від їхнього світового річного обороту.

Водночас документ містить механізм надзвичайного запобіжника: у разі серйозної загрози енергетичній безпеці ЄС Єврокомісія може тимчасово призупинити дію заборони після оголошення надзвичайної ситуації.

Опір окремих країн і юридичні ризики

У день публікації регламенту Угорщина подала позов до Суду ЄС, вимагаючи скасувати його. Будапешт стверджує, що заборони на імпорт енергоносіїв мають запроваджуватися виключно як санкції, що передбачають одностайність усіх держав-членів, а не як заходи торговельної політики, що можуть ухвалюватися більшістю. Словаччина також оголосила про намір подати позов.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у своїх заявах наголошував на особливих обставинах Будапешта: «Доступними є лише дорожчі та менш надійні альтернативи. Без російської нафти й газу неможливо гарантувати нашу енергетичну безпеку, так само як і зберегти низькі ціни на енергію для угорських родин», – написав Сійярто.

Енергетичні експерти наголошують, що рішення готувалися кілька років, і багато країн мали час для адаптації інфраструктури та диверсифікації постачань. Один із аналітиків центру Bruegel, Бен Макуїльямс, вважає, що за умов достатнього попередження аргументи проти відмови від російського газу втрачають силу, оскільки наявні запаси і мережі в Європі дозволяють забезпечити безперебійні поставки.

«Реальних виправдань для того, щоб Угорщина не відмовилася від російського газу, немає».

Речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен заявила, що держави-члени мають право звертатися до суду, але допоки судового рішення немає — регламент діятиме. Вона нагадала, що текст готували тривалий час, і кожна держава мала можливість підготуватися до його виконання.

Експерти також оцінюють можливий вплив на російську економіку. На думку критиків, основний ефект матиме скорочення трубопровідних постачань, які важче перенаправити на інші ринки, тоді як СПГ може бути відправлене в інші регіони світу, що, ймовірно, знизить ціну, за якою росія зможе експортувати свій СПГ.

Додатковим фактором, який може посилити тиск на експортні надходження росії, аналітики називають можливі зовнішні рішення щодо явних покупців її нафти. Якщо великі імпортери переглянуть власну політику закупівель, це може суттєво вплинути на доходи від експорту.

Поки Суд ЄС розглядає позови окремих країн, регламент залишається чинним, і Єврокомісія готується відстоювати його юридичну позицію, водночас залишаючи механізми для реагування на можливі ризики енергетичної безпеки в окремих державах-членах.