Зростання ксенофобії щодо українців у Польщі: причини, наслідки та реакція суспільства

У Польщі почастішали випадки ксенофобії та дискримінації проти українців, що викликало широкий суспільний резонанс. За останній місяць низка інцидентів — від образ на адресу українських мігрантів до фізичних нападів — привернула увагу як громадськості, так і правозахисників.

Про це розповідає NewsWeek

Реальні історії ксенофобії: від соцмереж до вулиць

• Понад 8% українців у Польщі зіштовхнулися з дискримінацією за національною ознакою, зокрема через мову. Такі дані оприлюднив Міжнародний комітет порятунку.
• Водночас у польському суспільстві дедалі частіше лунають голоси на підтримку українців — активісти, підприємці та діячі культури виступають проти ксенофобії.
• Польська акторка Олександра Хулісевич жорстко відреагувала на заклики «Польща для поляків! Українців – геть», підкресливши:
  

  Польща для поляків! Українців – геть. Чому?

Останнім часом у Польщі зафіксовано низку випадків агресії на національному підґрунті. Серед найгучніших — історія кримчанки Кіри Сухобойченко, яку номінували на звання «Варшав’янка року», що викликало хвилю ксенофобських коментарів у соцмережах. Дівчина переїхала до Варшави у віці восьми років, активно займається громадською діяльністю та координує Центр інтеграції українців і поляків.

Під дописом про її номінацію з’явилися тисячі коментарів з образами на адресу українців. Членкиня міської ради Зофія Смелка-Лещинська закликала владу посилити модерацію коментарів і створити чіткі правила для протидії ворожнечі в онлайн-просторі.

Ще один резонансний випадок — напад на польську блогерку Клаудію Папроцьку, яку помилково сприйняли за українку. Жінка розповіла, що після сварки під час прогулянки з собакою, інша жінка вигукувала їй у спину образливі фрази —

«Повертайся додому, українська к**во»

— та нецензурно лаялася, не зважаючи на пояснення блогерки щодо її національності.

У Вроцлаві невідомий пошкодив автомобіль з українськими номерами, залишивши напис «На фронт», а в польському громадському транспорті траплялися випадки фізичних нападів на захисників українців.

Дані та реакція суспільства

• 41% українців зазначили, що агресія щодо них надходила від незнайомих людей. Найчастіше інциденти відбувалися у транспорті, лікарнях, на роботі чи в соцмережах.
• 2,2% опитаних стикалися з дискримінацією на ринку праці: занижена оплата, відсутність легальних контрактів.
• Понад 21% батьків повідомили про насильство щодо українських дітей з боку польських однолітків.

Водночас зростає кількість справ за статтею 257 Кримінального кодексу Польщі — за фізичне чи словесне насильство, мотивоване етнічною чи расовою ворожнечею. Правозахисники зазначають, що реальна кількість випадків може бути значно більшою, ніж зафіксовано офіційно.

Польська активістка Зенобія Жачек стала жертвою нападу після того, як захистила українку у громадському транспорті. Вона підкреслює:

Відчула, що мушу щось зробити, бо не всі поляки такі.

Серед причин зростання ксенофобії активістка називає поширення дезінформації, соціальні проблеми та вплив російської пропаганди, яка цілеспрямовано розпалює ворожнечу між українцями та поляками. Вона додає, що політики часто експлуатують суспільне невдоволення, спрямовуючи його проти мігрантів.

Ситуацію підтверджують і результати опитування Центру дослідження громадської думки: понад 50% поляків вважають допомогу українцям надмірною, а більшість підтримує ідею обмеження доступу до соціальних пільг для мігрантів.

Протидія ксенофобії та юридичні наслідки

Власник автосервісу з міста Румя публічно захистив свою українську співробітницю, яка стала жертвою цькування у соцмережах. Він наголосив, що дівчина працює легально, сплачує податки та виконує свою роботу краще за багатьох місцевих.

Польська акторка Олександра Хулісевич також виступила проти ксенофобських коментарів, звернувши увагу на подвійні стандарти: польські мігранти за кордоном самі нерідко отримують пільги та шукають кращого життя.

Польський юрист Давід Денерт відзначає, що після початку повномасштабної війни в Україні у Польщі різко зросла кількість фейків і маніпуляцій щодо українців. За його словами,

Йдуть мільйони доларів, щоб посилити негативне ставлення до українців

— як з боку політичних сил, так і через російську дезінформацію.

Юрист наводить приклад українського таксиста, який став жертвою образ та фізичного нападу з боку депутатки міськради Гданська Сильвії Цісонь. Справу розглядає прокуратура, а в інших подібних випадках винні вже отримали реальні строки позбавлення волі.

У польському законодавстві тема дезінформації досі врегульована вузько. Відповідальність настає лише у випадках співпраці з іноземною розвідкою, хоча фейки часто поширюються у соцмережах безкарно. Експерти закликають до обережного розширення відповідальності, щоб не обмежити свободу слова.