Парламент Сербії розглядає закон для прискорення проєкту Джареда Кушнера в Белграді
Сербський парламент готується ухвалити спеціальний закон, що має на меті пришвидшити будівництво масштабного готельного комплексу у Белграді, ініційованого Джаредом Кушнером, зятем колишнього президента США Дональда Трампа. Проєкт викликає значний резонанс серед громадськості та експертів через історичну цінність ділянки, на якій планується забудова.
Про це розповідає NewsWeek
Деталі проєкту та його вплив на історичну спадщину
На засіданні, що відбулось 4 листопада, депутати розпочали розгляд пропозиції, яку підтримує правляча Сербська прогресивна партія президента Александра Вучича. Сам Вучич відкрито підтримує ініціативу, наголошуючи, що у столиці з’явиться «чудовий готель». Йдеться про плани зведення готельного комплексу вартістю 500 мільйонів доларів США, анонсованого Кушнером у 2024 році.
Розташування майбутнього комплексу — це територія у центрі Белграда, яка нині займає дві занедбані модерністські будівлі колишнього штабу Генерального штабу Югославської народної армії. У 1999 році ці об’єкти зазнали значних руйнувань під час бомбардувань НАТО, спрямованих на припинення дій сербських військ у Косові. Попри це, споруди досі мають статус охоронюваних пам’яток завдяки зусиллям активістів, які вважають їх важливою архітектурною спадщиною.
Новий законопроєкт пропонує скасувати охоронний статус і визначити майбутній комплекс як національний пріоритет. У пояснювальній записці зазначено:
«Всі процедури, пов’язані з реалізацією проєкту відродження генерального штабу, слід вважати невідкладними», а «всі державні органи та установи зобов’язані негайно видавати акти в межах своєї юрисдикції».
Суперечки, скандали та позиція влади
Обговорення законопроєкту почалося після низки гучних подій. У листопаді 2024 року уряд Сербії позбавив комплекс статусу об’єкта, що охороняється, чим відкрив шлях для будівництва. Це рішення спричинило обурення серед прихильників збереження історичної спадщини. У травні 2025 року прокуратура повідомила про арешт посадовця Республіканського інституту охорони пам’яток культури за підроблення підпису на експертному висновку, що дозволяв змінити статус будівлі. Виконувач обов’язків директора інституту Ґоран Васіч визнав факт фальсифікації, однак розслідування і досі триває.
Компанія Кушнера, Affinity Partners, заперечила свою причетність до підробки документів і пообіцяла створити на місці меморіал для вшанування жертв бомбардувань НАТО. Між тим, найбільша європейська організація зі збереження спадщини Europa Nostra у 2025 році внесла ці будівлі до переліку об’єктів, що перебувають під найбільшою загрозою руйнування. Під час візиту до Белграда її представники підкреслили, що цей комплекс — «символ колективної відповідальності за збереження культурної спадщини 20-го століття».
У сербському суспільстві проєкт викликав гострі дискусії. Колишній начальник генерального штабу Сербії Здравко Понос у 2024 році звинуватив президента Вучича у використанні проєкту для власної політичної вигоди, порівнявши передачу комплексу із «здачею родинної коштовності». Деякі політики різних політичних таборів закликають зберегти об’єкт як важливу історичну пам’ятку.
Водночас Вучич переконаний, що реалізація проєкту підвищить авторитет Белграда і зробить столицю привабливою для міжнародних компаній, університетів та організацій. Серед аргументів на користь будівництва, які містяться у пояснювальній записці до закону, фігурує позиція про суспільну цінність і значення для економіки країни.
Голова парламентської групи SNS Міленко Йованов утримався від докладних коментарів, порадивши звернутися до офіційного сайту парламенту для отримання інформації.
Джаред Кушнер також має намір реалізувати подібний масштабний курортний проєкт на узбережжі Адріатичного моря в Албанії. Він передбачає реконструкцію укріпленого острова з часів комуністичної епохи, перетворивши його на розкішний відпочинковий комплекс. Албанський уряд вже схвалив проєкт на суму 1,6 мільярда доларів, надавши йому статус стратегічної інвестиції, що передбачає спрощення дозвільних процедур.
Однак, попри офіційне схвалення, деталі проєкту в Албанії залишаються невідомими: не повідомляється, чи були підписані контракти, видані екологічні дозволи чи затверджені будівельні плани. Місцеві неурядові організації критикують процес за відсутність прозорості та висловлюють занепокоєння щодо можливого впливу на довкілля.
