Потенційні гарячі точки в Арктиці, окрім Гренландії
Геополітична напруга в Арктиці виходить за межі суперечок щодо Гренландії: експерти відзначають, що інші регіони північного полюсу вже привертають підвищену увагу держав і можуть перетворитися на нові арени конкуренції за контроль, інфраструктуру та ресурси
Про це розповідає NewsWeek
Свальбард/Шпіцберген
Архіпелаг Свальбард (який включає Шпіцберген) традиційно привертав дослідників, військових і компанії завдяки своєму розташуванню за Полярним колом, можливостям для збору супутникових даних та наявності корисних копалин на островах і на шельфі. Нині питання суверенітету та доступу до ресурсів на Свальбарді дедалі більше супроводжується заходами щодо посилення контролю з боку Норвегії та тривогами через присутність іноземних гравців у регіоні
Норвезька влада запроваджує жорсткіші правила: обмежує права іноземців на землю, звужує участь іноземних дослідників і активізує претензії на морське дно навколо архіпелагу. На тлі цього посилюється дискусія про те, якою мірою зовнішні держави — зокрема китайські та представники росії — використовують договірні механізми і економічну присутність для закріплення інтересів у північних широтах
«На норвезький архіпелаг, що має назву Свальбард, угода сторічної давнини дала доступ майже всім країнам. Той Договір зробив вкритий льодом архіпелаг піддатливим на втручання з боку Росії та Китаю. Відтак Норвегія посилює контроль як ніколи раніше»
Архіпелаг слугує важливою платформою для спостереження за польотами, збору супутникових даних і потенційної розвідки. Крім того, в місцевих надрах і на шельфі виявлені родовища рідкісноземельних мінералів, важливих для електромобільних акумуляторів і зеленої енергетики, що підвищує стратегічну цінність території
На Свальбарді збереглися населені пункти, пов’язані з радянською та пострадянською присутністю, зокрема колишні шахтарські поселення. Історія видобутку вугілля за участі українських робітників із Донбасу нагадує про довгу міжнародну присутність у регіоні, яка нині набуває нового значення в контексті безпеки
Ісландія
Ісландія, яка є незалежною державою та членом НАТО, також опинилася під прицілом уваги: на її території розташовані стратегічні об’єкти, а суспільно-політичні інциденти загострюють дискусію про зовнішню політику та позицію союзників у Північній Атлантиці
Нещодавні політичні жарти про можливе перетворення Ісландії на «штат» певною мірою підхопили громадський резонанс і призвели до вибачень від осіб, які їх висловили. У відповідь у країні з’явилися ініціативи, що закликають владу переосмислити підходи до дипломатичних представництв і до того, як іноземні звернення впливають на національну гідність та відносини з партнерами
Пояснення й вибачення не завжди згасили обурення: у суспільстві зростає чутливість до словесних і політичних випадів, які можуть підірвати довіру між союзниками, особливо в умовах посиленої конкуренції за арктичні позиції
Водночас геостратегічна роль Ісландії залишається незмінною: її розташування для транзиту військово-морських і повітряних шляхів робить її важливим елементом безпекової архітектури північного Атлантичного регіону
У відповідь на зростаючі ризики держави регіону активізують дипломатію, а також обговорюють посилення контролю над іноземними інвестиціями й дослідницькою діяльністю
Північ Канади та інуїтські території
Північ Канади, яка володіє величезними арктичними територіями, багата на корисні копалини і має важливе геополітичне значення. Тамтешні громади інуїтів тісно пов’язані з інуїтами Гренландії, і місцеві лідери наполягають на посиленні інвестицій у морську та авіаційну інфраструктуру, щоб підвищити стійкість регіону
У політичних колах дедалі частіше звучать заклики до посилення оборонних можливостей і до більш активного інвестування в північні території з огляду на потенційну іноземну присутність у Арктиці. Попри це офіційні представники стверджують, що йдеться не про намір розміщувати великі іноземні контингенти вздовж північного кордону, а про підвищення здатності порятунку, патрулювання й оперативного реагування
На місцях відбуваються демонстрації й публічні акції, що висловлюють підтримку суверенітету та закликають уряди країн регіону враховувати інтереси корінного населення при ухваленні рішень щодо безпеки та розвитку інфраструктури
Експерти попереджають: у найближчі десятиліття Арктика може стати ареною інтенсивної конкуренції за морські маршрути, мінеральні ресурси та стратегічні позиції спостереження. Країни регіону вже посилюють нормативні й операційні механізми, щоб захистити суверенні права, водночас шукаючи діалогу для мінімізації ризиків ескалації