Протести в Ірані стали наймасштабнішим викликом для влади за останні роки
Про це розповідає NewsWeek
В Ірані спалахнули наймасштабніші за останній час протести, які стали серйозним випробуванням для чинної влади. Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) наголосив, що питання безпеки є «червоною лінією», а збройні сили країни пообіцяли захищати стратегічно важливі об’єкти та державну власність.
Ескалація протестів та міжнародна реакція
Заворушення, що тривають понад два тижні, спровоковані різким зростанням інфляції та погіршенням економічної ситуації, але швидко набули політичного характеру. Демонстранти вимагають припинення правління духовенства, а влада Ірану покладає провину за ескалацію протестів на США та Ізраїль.
Заяви іранських силовиків пролунали після того, як президент США Дональд Трамп вкотре застеріг іранську владу, а держсекретар США Марко Рубіо публічно підтримав протестувальників, заявивши про підтримку «хороброго народу Ірану».
«Захист досягнень Ісламської революції 1979 року та забезпечення безпеки є непорушною “червоною лінією”, а подальше продовження протестів є неприйнятним».
Зіткнення, втрати та позиція опозиції
Державні ЗМІ повідомляють про підпали адміністративних будівель у різних містах, зокрема в Караджі поблизу Тегерана, та називають учасників протестів «погромниками». Іранське телебачення транслювало похорони співробітників сил безпеки, які, за офіційною версією, загинули під час сутичок у Ширазі, Кумі та Хамедані.
Свідки повідомляють, що в окремих регіонах, особливо на заході країни, підрозділи КВІР були розгорнуті на вулицях і відкривали вогонь по протестувальниках. Влада також продовжує блокувати доступ до інтернету.
Армія Ірану, яка діє окремо від КВІР, заявила про свою готовність захищати національні інтереси, стратегічну інфраструктуру та державне майно. Тим часом син останнього шаха Ірану Реза Пехлеві закликав у соцмережі X протестувальників готуватися до захоплення центрів міст і оголосив про необхідність загальнонаціонального страйку в ключових галузях — транспортній, нафтовій, газовій та енергетичній. Дональд Трамп, зі свого боку, відмовився від зустрічі з Пехлеві, очікуючи подальшого розвитку подій.
Медики повідомляють про десятки поранених протестувальників, багато з яких отримали серйозні травми або вогнепальні поранення. За даними правозахисної групи HRANA, станом на 9 січня зафіксовано щонайменше 65 загиблих, серед яких 50 протестувальників і 15 представників силових структур. Організація Hengaw повідомила про понад 2,5 тисячі затриманих.
Лідери Франції, Великої Британії та Німеччини засудили вбивства протестувальників і закликали іранську владу утриматися від насильства. Офіційний Тегеран, у свою чергу, заявляє про готовність терпіти мирні економічні протести, але попереджає про жорстке придушення «насильницьких заворушень».
Експерти вважають, що нинішні демонстрації стали найсерйознішим внутрішнім викликом для іранського духовенства за щонайменше три роки. Причинами є економічна криза, міжнародні санкції та наслідки минулорічної війни.
