Росія припинила вербування найманців із низки країн
Російські вербувальники отримали від владних структур «чорний список» із 36 країн, звідки тепер заборонено вивозити найманців для участі у війні в Україні, повідомляють матеріали з груп і чатів, де обговорюють контракти та вербування.
Про це розповідає NewsWeek
Які країни виявилися в стоп-листі
За наявними відомостями, у перелік, здебільшого сформований із африканських, арабських та інших держав, дружніх росії, увійшли низка великих та регіональних країн. Серед названих прикладів — Китай, Індія, Бразилія, ПАР, Туреччина, Куба, Афганістан, Іран та Венесуела.
- Країна кількістю у списку — 36
- Приклади в списку: Китай, Індія, Бразилія, ПАР, Туреччина, Куба, Афганістан, Іран, Венесуела
Найраніша згадка про існування такого списку трапилась у тікток-акаунті найманця з Гани Келвіна Еджіра, який раніше служив у російській армії, а нині рекламує контракти Міністерства оборони росії для африканської аудиторії.
Дипломатичний тиск і суперечливі дані про розширення списку
Невідомо, на якому рівні ухвалювалися рішення про стоп-лист, проте експерти припускають, що до цього могли призвести дипломатичні звернення. Від 2024 року про припинення вербування своїх громадян зверталися Непал, Індія й Шрі-Ланка; з боку росії нібито пообіцяли не залучати громадян Індії та Шрі-Ланки до контрактів.
У листопаді 2025 року аналогічне прохання висловила Йорданія, після чого вона також, як стверджується, опинилася в «стоп-листі».
У лютому з’явилися повідомлення про можливе додання ще низки країн. Іракський блогер Мустафа аль-Ясарі, посилаючись на слова російського офіцера, назвав Аргентину, Ірак, Ємен, Камерун, Колумбію, Лівію та Сомалі серед тих, кому тепер нібито заборонено надсилати рекрутів, однак у центрі відбору на контракт поки не підтвердили розширення списку.
Окремо до стоп-листа потрапила Кенія — звідти раніше на фронт було завербовано сотні громадян. У самій Кенії тривають розслідування схем вербування власних громадян для участі у війні проти України; ті, хто вижив, розповідали, що їх відправляли на штурмові дії під керівництвом російських військових.
Залишається невідомим, які саме інституції ухвалили рішення про формування та оновлення списку, але фігурування державних звернень і дипломатичних контактів свідчить про намагання врахувати міжнародну політичну складову в питаннях набору контрактників.