Трамп відсунув Нетаньягу від переговорів з Іраном
Адміністрація Дональда Трампа фактично відокремила Ізраїль від процесу переговорів щодо перемир’я та нової ядерної угоди з Іраном, оскільки очікування швидкого падіння режиму та оперативних результатів спільних військових дій не виправдалися, заявили ізраїльські та американські посадовці
Про це розповідає NewsWeek
Роль Нетаньягу під час підготовки ударів
Під час підготовки можливих ударів по Ірану 28 лютого прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу перебував у Situation Room разом із президентом США і фактично очолював обговорення сценаріїв. Він переконував американське керівництво, що спільні удари США та Ізраїлю можуть спричинити повалення іранського режиму
Проте вже за кілька тижнів позиція Вашингтона змінилася, і ізраїльське керівництво опинилося поза ключовими перемовинами, через що вимушене активізувати власні джерела розвідки, дипломати й агентурні мережі всередині Ірану
У внутрішніх оцінках Ізраїлю роль країни перемістилася з “кабіни пілота” в “в економклас”
Невиконані цілі та ризики для регіону
Нетаньягу роками позиціонував себе як політика, що має особливий вплив на Трампа й може гарантувати беззаперечну підтримку США. На початку конфлікту ізраїльський прем’єр стверджував, що говорить із Трампом “майже щодня”, а рішення вони “ухвалюють разом”
Попри це жодна з ключових цілей, які ставив перед собою Ізраїль, не була досягнута. Серед основних завдань, які ставив Нетаньягу перед кампанією, були:
- повалення іранського режиму;
- знищення ядерної програми Ірану;
- ліквідація ракетної програми Тегерана.
За наявними даними, жодне з цих завдань не реалізовано. Натомість нові американські пропозиції щодо ядерної угоди передбачають скоріше тимчасове замороження ядерної програми, а питання балістичних ракет може бути виключене з переговорної рамки
В Ізраїлі побоюються, що можливе зняття санкцій дозволить Тегерану отримати значні кошти для переозброєння та підтримки регіональних союзників, зокрема “Хезболли”
У команді Трампа ідея зміни режиму в Ірані спочатку викликала скепсис, а посилення напруженості — зокрема прикриття Ормузької протоки та стрибок цін на нафту — підштовхнуло Вашингтон більше наполягати на припиненні бойових дій
Водночас у ряді епізодів США погоджували окремі ізраїльські удари по енергетичній інфраструктурі Ірану, а згодом публічно дистанціювалися від цих атак і вимагали їх припинити. Йдеться про удари по нафтових об’єктах у Тегерані та по газовому родовищу South Pars
У підсумку Ізраїль дедалі більше залежить від рішень Вашингтона і практично очікує “зеленого світла” з боку США для подальших дій проти Ірану
