Україна могла б допомогти з російськими кораблями біля Гренландії, якби була в НАТО
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Володимир Зеленський закликав європейські країни посилити готовність до оборони та навів приклад можливої відповіді на присутність російських військових кораблів у районі Гренландії
Про це розповідає NewsWeek
«Якщо російські кораблі ходять вільно навколо Гренландії, Україна може допомогти. У нас є експертиза й зброя, щоб упевнитися, що жодного з цих кораблів не залишиться. Вони можуть потонути біля Гренландії точно так само, як тонуть біля Криму. Немає проблеми, в нас є інструменти і люди. Для нас море – це не перша лінія оборони, і ми можемо діяти. Ми знаємо, як там битися, якщо б нас попросили – якби Україна була в НАТО. Але ми не в НАТО».
Президент підкреслив, що реакція європейських країн на попередні заяви США про посилення контролю над Гренландією свідчить про необхідність чіткої оборонної політики. За його словами, якщо союзники розгортають символічні контингенти по кілька десятків військових, це може не створити переконливого сигналу ані для північних союзників, ані для потенційних супротивників.
Український військовий досвід у морській війні
Зеленський зазначив, що українські збройні сили мають практику протистояння російському флоту й відповідні засоби, які можна було б застосувати у віддалених морських операціях. Він наголосив, що, якби Україна була членом НАТО, її експертиза могла б стати частиною колективної відповіді на загрози в Арктиці й навколо Гренландії. Наразі, за словами президента, країна не має такого статусу, але має ресурси та людей, що вміють діяти у морі.
Виступ в Давосі також торкнувся питання сприйняття європейських ініціатив щодо розгортання баз і навчань біля стратегічно важливих територій. Зеленський звернув увагу на ризик, що непослідовні або символічні кроки не переконають ані союзників, ані опонентів у серйозності намірів.
Міжнародні настрої та позиції
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Ґринкевич також відзначив посилення військової співпраці між росією та китаєм як ключову загрозу для безпеки Арктики та Гренландії загалом. Це підсилює занепокоєння щодо зростання стратегічної конкуренції в регіоні.
Напередодні, увечері 21 січня, президент США Дональд Трамп після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Давосі заявив про формування рамок для потенційної угоди щодо Гренландії. Він зазначив, що рішення, якщо його ухвалять, «стане чудовим для США і всіх країн НАТО», не розкривши конкретних деталей. Після цього ЗМІ з’явилися повідомлення про можливі угоди щодо розміщення американських військових об’єктів на окремих ділянках острова.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен охарактеризував слова Трампа як позитивний сигнал, попри те, що ідея приєднати Гренландію до США раніше вже висловлювалася. Дональд Трамп не раз підіймав питання контролю над Гренландією, вперше озвучивши його в 2019 році, аргументуючи це міркуваннями безпеки й стратегічної важливості острова.
У підсумку виступів у Давосі міжнародні дискусії про Арктику, розміщення військових сил і роль союзів у забезпеченні безпеки регіону набувають нового імпульсу. Обговорення демонструє, що питання обороноздатності та координації дій між союзниками залишаються критично важливими для стримування посилення впливу росії та китаю в північних широтах.
