Периферична сітківка допоможе в ранній діагностиці хвороби Альцгеймера
Периферична частина сітківки може слугувати «вікном» для раннього виявлення хвороби Альцгеймера задовго до незворотного ураження мозку, адже характерні клітинні зміни потенційно виявляються під час рутинного офтальмологічного обстеження.
Про це розповідає NewsWeek
Такий висновок міститься в новому дослідженні Houston Methodist, результати якого оприлюднені в Journal of Alzheimer’s Disease.
“Зміни глії Мюллера сітківки та їхній вплив на очний глімфатичний кліренс у мишачій моделі хвороби Альцгеймера”,
Дослідження очолив Стівен Вонг, доктор філософії, почесний професор біомедичної інженерії Houston Methodist та директор Центру BRAIN імені T. T. & W. F. Chao. Науковці дійшли висновку, що ранні маркери захворювання концентруються не в центральній зоні сітківки, як зазвичай перевіряють клінічні огляди, а на її периферії.
Що показали експерименти на моделях
Робота проведена на мишачих моделях хвороби Альцгеймера. Вчені зафіксували, що клітини Мюллера — підтримувальні гліальні клітини сітківки — зазнають помітних клітинних і структурних змін на ранніх стадіях захворювання ще до появи інших неврологічних симптомів. Такі зміни супроводжуються ознаками клітинного стресу в периферичній сітківці та збільшенням розмірів і кількості гліальних клітин.
Дослідники також відзначили підвищення рівня білка аквапорину-4 (AQP4) у центральній нервовій системі — молекули, що відіграє ключову роль у виведенні метаболічних відходів, зокрема білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. На думку авторів, ці зміни відображають компенсаторну реакцію організму на ранньому етапі, коли система ще намагається утримати гомеостаз до розвитку пізніх порушень глімфатичного очищення.
Клінічне значення та перспективи
Науковці вважають, що виявлення таких ранніх ознак у периферичній сітківці може відкрити шлях до неінвазивних та доступних методів скринінгу. Простий широкопольовий тест візуалізації сітківки, який фіксує зміни в клітинах Мюллера та маркери, пов’язані з AQP4, теоретично може стати частиною рутинних офтальмологічних оглядів для людей похилого віку й дозволити починати лікувальні втручання ще до втрати пам’яті або інших нейрокогнітивних проявів.
Подальші дослідження потрібні для верифікації знахідок у людей і розробки стандартизованих протоколів скринінгу. Якщо результати підтвердяться, це може знизити залежність від дорогих і інвазивних діагностичних підходів та розширити можливості ранньої профілактики і моніторингу хвороби Альцгеймера.
Аналіз зображень сітківки для вивчення розподілу білка AQP4 та пов’язаних змін / Фото: Journal of Alzheimer’s Disease
