Нова компанія зі статутним капіталом 1 тис. грн внесла 37 млн грн застави за фігуранток справи НАБУ «Мідас»
За двох підозрюваних у справі НАБУ «Мідас» — працівниць «бек-офісу» з легалізації коштів Лесю Устименко та Людмилу Зоріну — було внесено заставу у розмірі 37 мільйонів гривень. Неочікувано таку суму сплатила новостворена київська компанія «Вангар», яка має лише одну тисячу гривень статутного капіталу.
Про це розповідає NewsWeek
Деталі внесення застави та діяльності компанії
Відомо, що 13 листопада ТОВ «Вангар» внесло за Устименко 25 мільйонів гривень застави, а за Зоріну — ще 12 мільйонів. Журналісти з’ясували, що підприємство створене у травні поточного року, не володіє майном чи транспортними засобами та, згідно з реєстрами, не має ознак господарської діяльності. Основним видом діяльності зазначене виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі.
Зв’язатися з директором і бенефіціаром компанії Анатолієм Соболем поки не вдалося. Особа, зазначена як його дружина, телефоном заявила:
«не знає такого чоловіка».
Син власника компанії також не зміг пояснити причини внесення застави й припинив розмову після запитання щодо фігурантів справи.
Обставини справи та підозри щодо легалізації коштів
Імовірно, вже наступного дня Устименко та Зоріна вийдуть зі слідчого ізолятора. Під час обрання їм запобіжного заходу прокурор САП повідомляв, що Людмила Зоріна володіє автомобілем вартістю понад 1,5 мільйона гривень, а під час обшуку у неї виявили понад 100 тисяч доларів. Її офіційний дохід від підприємницької діяльності становить менше 400 тисяч гривень, що викликає питання щодо походження вказаних коштів.
Леся Устименко на суді заявила, що не має доходу, а її чоловік є громадянином російської федерації. Вона зазначила, що з початку війни ситуація ускладнилася, а її місячний дохід становить лише 20-30 гривень. Водночас, у 2023 році вона придбала паркомісце за адресою «бек-офісу» вартістю приблизно 60-70 тисяч доларів.
10 листопада НАБУ провело обшуки у Тимура Міндіча та колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, якого згодом було відсторонено від посади міністра юстиції. За даними слідства, діяльність злочинної організації полягала у систематичному отриманні неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому», розмір якої сягав 10–15% від вартості контрактів. Загалом через «бек-офіс» у Києві могли бути легалізовані близько 100 мільйонів доларів.
Тимур Міндіч, за інформацією правоохоронців, залишив Україну незадовго до обшуків і поки не коментує ситуацію. У справі про підозру повідомлено вісьмом фігурантам, серед яких бізнесмен Тимур Міндіч, ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов, а також працівники «бек-офісу» Олександр Цукерман, Ігор Фурсенко, Леся Устименко та Людмила Зоріна. П’ятьом із них обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Один з підозрюваних, Олександр Цукерман («Шугармен»), заявив, що повернеться в Україну. Тим часом РНБО запровадила санкції проти Цукермана та Тимура Міндіча.
