Щоб більше ніхто не помирав від СНІДу
Темпи поширення ВІЛ напряму залежать від розширення програми замісної підтримувальної терапії
В третю неділю травня традиційно вшановують пам’ять людей, які померли від СНІДу. Активісти громадських організацій не лише згадують друзів та близьких, яких забрала хвороба, а й проводять різноманітні просвітницькі заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про способи передачі ВІЛ, пояснення різниці між ВІЛ-позитивним статусом та СНІДм, інформування про можливості для тестування та прийому терапії проти ВІЛ – атиретровірусної терапії, передає NW.
Наразі в фокусі уваги суспільства здебільшого новини з фронту, але можемо запевнити, що Україна тримає оборону на всіх фронтах, у тому числі в боротьбі з ВІЛ.
З ВІЛ можна прожити довге повноцінне життя
Вірус набутого імунодефіциту людини (ВІЛ) вражає імунну систему людини, через цього організм поступова втрачає здатність боротися з різноманітними захворюваннями. Активується умовно патогенна мікрофлора, зростає ризик розвитку різноманітних запалень, туберкульозу, зростає ймовірність розвитку онкологічних захворювань.
Тільки на пізніх етапах розвитку хвороби (третя-четверта стадія) ставлять діагноз «синдром набутого імунодефіциту (СНІД), натомість загально прийнята назва захворювання – ВІЛ-інфекція.
Сьогодні існують ефективні препарати проти ВІЛ, які пригнічують розмноження вірусу, їх називають антиретровірусною терапією (АРТ). В результаті регулярного прийому цих препаратів імунна система відновляється, самопочуття людини покращується і вона може жити повним життям. Ліки за умови регулярного тривалого прийому настільки ефективні, що навіть контакт з рідинами організму людини, яка має ВІЛ-позитивний статус, не може спричинити інфікування іншої людини. Тобто, прийом АРТ здатний припинити поширення ВІЛ.
Але, щоб препарати подіяли, потрібно їх приймати щодня протягом всього життя, в один і той самий час, суворо дотримуючись зазначеного дозування. У такому випадку говорять про прихильність до лікування.
Замісна терапія та лікування ВІЛ
ВІЛ-інфекція вже давно не є хворобою лише маргіналізованих груп. Проте люди, які вживають наркотики, і досі залишаються однією з основних груп ризику щодо поширення ВІЛ-інфекції. Громадські організації в Україні навіть в умовах війни докладають зусиль, щоб вони мали доступ до тестування на ВІЛ, отримували необхідну підтримку та життєво необхідне лікування.
«Доведено, що замісна підтримувальна терапія позитивно впливає на прихильність людей, які живуть з наркозалежністю, до прийому терапії проти ВІЛ. Це легко пояснити – залежній людині легше спланувати власний день і вписати в нього прийом замісного препарату, якщо вона не буде в пошуках нелегального наркотику, а прийме необхідні ліки під наглядом лікаря», – пояснює Андрій Яровий, керівник проєкту Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ.
Наразі в Україні стати учасником програми замісної підтримувальної терапії можна протягом буквально одного дня, якщо людина має підтверджений діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів».
«Замісна підтримувальна терапія – це для кожного наркозалежного шанс покращити власне здоров’я та життя. Проте потрібно зазначити, що наразі програма доступна далеко не всім людям, які її потребують», – зазначає Андрій Яровий.
Річ у тім, що кабінети видачі замісного препарату розташовані переважно у великих містах, і люди, які вживають ін’єкційні наркотики, часто не мають можливості долати щодня відстань в десятки кілометрів, щоб отримати лікування.
Крім того, в ряді регіонів є обмеження не лише з медзакладами, а й з медперсоналом. Тому активісти громадських організацій звертають увагу на існування так званих «листів очікування», тобто черги для того, щоб розпочати лікування замісною підтримувальною терапією.
«Імовірність того, що людина, яка звернулася за допомогою і її отримала в той же або наступний день, розпочне лікування і буде його продовжувати, набагато вища, ніж коли людину, яка звернулася по допомогу, просять прийти в кращому випадку через місяць. Тому представники громадських організацій всіляко вітають інноваційний для України підхід, коли медзаклад має змогу замовляти ліки відповідно до кількості пацієнтів», – пояснив Андрій Яровий, керівник проєкту Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ.
Але щоб програма була доступною, необхідне також її розширення на інші населені пункти.
Доступне лікування
Противники розширення програми замісної підтримувальної терапії часто використовують аргумент щодо зростання злочинності. Насправді ж в учасника програми навпаки відпадає мотивація, щоб здійснювати протизаконні вчинки, оскільки сам замісний препарат надають безкоштовно.
Крім того, знижується ризик поширення суспільно небезпечних захворювань.
«Програма замісної підтримувальної терапії, як і прийом антиретровірусної терапії – це життєво необхідне лікування. Проте далеко не всі поки що розуміють значення цих програм для покращення життя самої людини та для зміцнення суспільного здоров’я», – розповів Андрій Яровий.
Сьогодні в Україні антиретровірусні препарати надаються безкоштовно та доступні для кожної людини з ВІЛ. Протестуватися й отримати терапію можна у закладах охорони здоров’я, обласних та міських СНІД-центрах та кабінетах довіри.
Якщо ж людина потребує консультації з приводу наркозалежності та замісної підтримувальної терапії, вона може звернутися на Національну Гарячу Лінію з питань наркозалежності та ЗПТ за номером 0-800-507-727 (дзвінки в межах України безкоштовні).
