Як уникати стресів та тримати себе у спокої
Військові дії, які тривають в Україні вже 9-й місяць, навіть із спокійного флегматика зробили «оголений провід», тобто бути спокійним, життєрадісним та врівноваженим ну дуже дуже складно. Тільки тепер ми зрозуміли, що як не цінили той спокійний більш менш мирний час. Наступає зима, проблеми з електроенергією, водою та опаленням застерігають нас, що треба готуватися до ще більших складнощів.
Про це розповідає NewsWeek
Журналіст NW провела аналіз, що пишуть та про що дискутують різні місцеві чати Київської області. Виявляється, що люди сперечаються, сваряться та дискутують із за дрібниць, роздувають з мухи слона, як то кажуть і сміх, і гріх. Наприклад, у Бучанському місцевому чаті в Телеграм-каналі, декілька днів просто таки точилась гостра дискусія та суперечки з приводу того, чи потрібно ставити ялинку в центрі міста, на Київській площі (так називається площа в Бучі, де проходять на свята різноманітні заходи, прим. журн.). Читаючи коментарі журналіст NW просто диву давався, що люди можуть переходити на нецензурну лайку, грубощі та взаємні образи один на одного, із за новорічної ялинки.
В чатах інших міст теж саме, люди весь час на великому негативі, зриваються один на одного із за дрібниць. Можемо зробити висновок, що це вплив збройних конфліктів в Україні, а винуватцем звісно ж сусідня країна-агресор Росія. Нам доводиться оборонятися, захищати свої території і навіть – виживати. Ми віримо, що перемога буде за нами, нам треба намагатись тримати себе у руках, підтримувати один одного. Редакція NW пропонує декілька порад від спеціаліста по стресам, як уникати стресів, тримати себе у руках та занепадати духом.
Порада №1: Змиріться з недосконалістю
На світі немає абсолютних перфекціоністів, життя яких було би сповнено внутрішнім спокоєм, кожного разу, коли ми прагнемо, щоб щось було так, а не інакше, ніж воно є, ми вступаємо в програшну битву. Замість бути задоволеними й вдячними за те, що ми маємо, ми зосереджені на тому, що йде не так, ми стаємо незадоволені та обурені.
Порада №2: Негативне мислення має ефект снігової кулі
Люди не звертають свою увагу, якими вони почуваються неспокійними, коли занурюються у власні думки, чим більше людей поглинають деталі того, що їх засмучує, тим гірше вони почуваються, так як одна думка тягне за собою другу, а та ще іншу, доки на якомусь етапі не починають відчувати сильне хвилювання. Щоб цього не було, необхідно зосередитись на тому, що відбувається у вашій голові, перш ніж ваші думки почнуть нарощувати свою динаміку, що швидше ви спіймаєте себе за нарощуванням снігової кулі ваших думок, то простіше вам буде її зупинити.
Порада №3: Розвивайте в собі співчуття
Ніщо не допомагає нам затвердитись у своєму об’єктивному сприйнятті більше, ніж співчуття до інших, адже співчуття це почуття співпереживання, це готовність поставити себе на місце іншої людини, припинити думати тільки про себе та уявити, як би ви почувались, опинившись у складному становищі цієї людини, одночасно відчуваючи до неї любов. Співчуття це в першу чергу готовність визнати, що проблеми інших людей, їхній біль та розчарування такі ж реальні, як і ваші, а часом навіть гірші.
Порада №4: Дозвольте іншим людям бути правими
Є дуже цікавий анекдот, коли сімейна пара свариться і жінка говорить чоловіку: «Любий ти хочеш бути чи хочеш бути щасливим?». Так дійсно, під час суперечок кожна зі сторін намагається довести свою правоту. Але бути правими та відстоювати свою позицію – забирає велику кількість енергії і віддаляє від нас людей у нашому житті. Потреба мати рацію чи потреба, щоб хтось її не мав, змушує інших людей займати оборонну позицію та тисне на нас, змушуючи захищатись. Ми всі хочемо, щоб люди поважали та розуміли нашу позицію, адже бути вислуханим і почутим, це одне з найбільших бажань людського серця. Тих людей хто вміє слухати, люблять та поважають, а тих, хто має звичку доказувати. Свою правоту, часто уникають та недолюблюють.
Порада №5: Змиріться з тим фактом, що життя несправедливе
Наразі дуже часто можна почути від людей: «Чому я народився саме в цій країні, чому не в іншій, де все спокійно і люди живуть багатим життям?”. Але хто сказав, що життя має бути справедливим, нажаль життя несправедливе, тому за іронією долі визнання цього витверезливого факту може стати раптовим осяянням, що зробить вас вільними. Одна з помилок, якої припускаються багато хто з нас, полягає в тому, що ми жаліємо самі себе або інших, думаючи, що життя має бути справедливим або що одного дня воно таким буде. Визнання того факту, що життя несправедливе. Має одну приємну сторону: воно не дає нам жаліти самих себе, заохочуючи нас робити все, на що ми тільки здатні, з тим, що ми маємо, ми починаємо усвідомлювати, що не повинні чекати, що все саме стане досконалим, адже це виключно наша з вами задача.
