Кабмін оновив план реформ для програми Ukraine Facility: основні зміни та нові терміни
Кабінет міністрів представив оновлений план для України в межах програми Ukraine Facility, який передбачає перегляд строків виконання ключових реформ, необхідних для подальшого отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу. Якщо ЄС погодиться з новими пропозиціями, це дозволить адаптувати графік виконання програм, але водночас змінить дати реалізації багатьох реформ.
Про це розповідає NewsWeek
Головні зміни у термінах та напрямках реформ
За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, вже у третьому кварталі 2025 року Україна має ухвалити законодавство щодо приватизації державних банків та євроінтеграції енергетичного сектору — раніше ці кроки планувалося виконати у 2026 році та четвертому кварталі 2025 року відповідно. Зміни до Плану узгоджені з Єврокомісією, а остаточне затвердження очікується від Ради ЄС до кінця вересня.
“Зокрема, вже у III кварталі 2025 року Україна має ухвалити законодавство щодо приватизації держбанків та євроінтеграції енергетичного сектору — раніше ці кроки були заплановані на 2026 рік та IV квартал 2025 року”, – пояснили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев підкреслив, що такі зміни є плановою процедурою, подібною до перегляду програми з МВФ.
Переважні напрямки та ключові коригування
- Скасування мораторію на ціни на тепло перенесено з IV кварталу 2025 року на IV квартал 2026 року.
- Закон щодо централізованого теплопостачання відкладено з III кварталу 2025 року на IV квартал 2025 року.
- Впровадження лібералізації у сфері залізничного транспорту тепер має відбутися протягом трьох років замість запланованого IV кварталу 2025 року.
- Обсяги фінансування розмінування сільськогосподарських земель у 2024–2025 роках знижено з 75 млн євро до 30 млн євро, а у 2024–2027 роках — зі 150 млн євро до 100 млн євро.
Заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк уточнив такі зміни:
- Реформа відбору на державну службу переноситься на IV квартал 2025 року (раніше — III квартал 2025 року).
- Цифровізація управління державною службою відкладена на II квартал 2026 року.
- Модернізація Єдиного порталу вакансій державної служби завершиться лише щодо функціоналу вакансій у II кварталі 2026 року (було заплановано на I квартал 2026 року).
- Замість створення спеціалізованих адміністративних судів, залишено лише набрання чинності закону про їх утворення у III кварталі 2025 року, а функціонування судів планується на IV квартал 2026 року.
- Запровадження цифрової системи в судах обмежено 15 пілотними судами першої та апеляційної інстанції до IV кварталу 2027 року.
- У реформі прокуратури система електронного документообігу розширена до модулів електронного кримінального провадження та аналітики.
- Створення реєстру банківських рахунків фізосіб і сейфів залишає відповідальними Мінфін та ДПС, Держфінмон та НБУ вилучено з переліку відповідальних.
- Набрання чинності законодавством про продаж банків перенесено з I кварталу 2026 на III квартал 2025 року (єдина позитивна зміна в часі).
- Покращення врегулювання проблемних кредитів відкладено з I кварталу 2026 на II квартал 2026 року.
- Відмовлено від ухвалення закону про суб’єктів консолідованого управління держкомпаніями до III кварталу 2026 року.
- Покращення системи контролю за державною допомогою відкладено з III кварталу на IV квартал із впровадженням окремих схем підтримки бізнесу.
- Законодавство з питань державної допомоги набирає чинності з винятками для рекапіталізації системно важливих банків та фінансування оборонної промисловості.
- Термін впровадження закону про ветеранську політику та систему переходу до цивільного життя перенесено з IV кварталу 2025 року до III кварталу 2026 року.
- Замість формулювання «забезпечення доступу до безпечної та якісної освіти» передбачено інвестиції у розмірі щонайменше 650 млн євро.
Президент України визначив основними пріоритетами для нового уряду під керівництвом Юлії Свириденко зміцнення економічного потенціалу держави, розширення програм підтримки громадян, а також нарощування власного виробництва озброєння.
