Санкції ЄС в глухому куті? Угорщина та Словаччина тиснуть на Брюссель через «чорний список» РФ
Наприкінці січня 2025 року Угорщина погрожувала накласти вето на продовження на пів року всіх економічних санкцій Європейського союзу, запроваджених проти Росії відтоді, як Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну три роки тому.
Про це розповідає NewsWeek
Санкції, які враховували заборону на імпорт російського вугілля, алмазів, золота та алюмінію, були врешті-решт продовжені після того, як Будапешт отримав деякі письмові запевнення від інших країн-членів ЄС.
Хоча Угорщині не вдалося досягти своєї кінцевої мети – відновлення транзиту російського газу через Україну, який Київ припинив на початку року, – вона домоглася зобов’язання, що Європейська комісія буде взаємодіяти з Україною, Угорщиною та Словаччиною щодо постачання російських енергоресурсів до ЄС.
Будапешт знову намагається пом’якшити санкції ЄС проти Росії – цього разу йдеться про заморожування активів і візові заборони, накладені на понад 2 400 фізичних і юридичних осіб за останні три роки.
Ці обмеження стосуються таких діячів, як президент Росії Володимир Путін, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, а також кількох олігархів і бізнесменів, яких звинувачують у фінансуванні або отриманні вигоди від воєнних дій Москви.
«Санкційний танок ЄС»
У той час коли економічні санкції продовжуються щороку в січні та липні, індивідуальні санкції, спрямовані проти фізичних та юридичних осіб, скасовуються консенсусом в середині березня та в середині вересня кожного року.
Угорщина використовувала цю загрозу вето практично за кожної нагоди, щоб викреслити людей зі списку. А з минулого року до них приєдналася Словаччина, яка значною мірою поділяє дружню до Москви позицію Будапешта.
Брюссельські дипломати називають це «танком санкцій ЄС», який відбувається двічі на рік, коли Угорщина і Словаччина пропонують виключити зі списку впливових російських олігархів, тоді як юридичний відділ Ради міністрів протиставляє інший набір санкційних імен, які називаються «слабкими випадками», тобто такими, які, швидше за все, все одно будуть вилучені зі списку через відсутність достатніх доказів. Зазвичай досягають компромісу і обидва списки об’єднують.
Минулого року, наприклад, зі списку були вилучені Аркадій Волож, співзасновник російського інтернет-гіганта «Яндекс»; російський бізнесмен Сергій Мндоянц; Юзеф Гамбалек, громадянин Словаччини і голова російського націоналістичного мотоклубу «Нічні вовки» в Європі; Микита Мазепін, колишній гонщик «Формули-1» і син російського олігарха Дмитра Мазепіна; Віолетта Пригожина, мати покійного російського бізнесмена і ватажка найманців ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Цього разу Угорщина висунула шістьох бізнесменів, яких вона вже намагалася виключити зі списку раніше: Дмитро Мазепін, Алішер Усманов, його сестра Гульбахор Ісмаїлова, Михайло Фрідман, В’ячеслав Моше Кантор і Петро Авен. Крім того, Будапешт додав ще одного бізнесмена, Мусу Базаєва, а також російського міністра спорту Михайла Дегтярьова.
З іншого боку, 7 березня Рада міністрів внесла контрпропозицію, з якою ознайомилося Радіо Свобода. Вони запропонували виключити зі списку трьох осіб, які нещодавно померли – російського політика-ветерана Миколу Рижкова і військових офіцерів Андрія Єрмішка та Олексія Большакова.
Хоча виключення померлих осіб зазвичай є стандартною практикою, ЄС іноді залишає їх у списку, щоб гарантувати, що активи на їхнє ім’я залишаться замороженими, і вони не будуть вилучені з нього.
Крім того, пропозиція також передбачає виключення з переліку бізнесмена Володимира Рашевського, якого в Брюсселі вважають «слабким випадком», оскільки він раніше виграв судовий процес в Європейському суді (ЄСП) проти накладених на нього санкцій. Однак він залишився в списку, оскільки це рішення стосувалося лише попереднього періоду дії санкцій, а Брюссель відтоді поновив ці заходи.
Дедлайн наближається
Ключове питання зараз полягає в тому, як на це відреагують Угорщина та Словаччина. Коли посли ЄС обговорювали це питання в Брюсселі 10 березня, Будапешт попросив більше часу, заявивши, що не має офіційної позиції щодо останньої пропозиції Ради. Оскільки посли мають зустрітися ще раз 12 і 14 березня, кінцевий термін продовження санкцій 15 березня наближається до небезпечної межі, залишаючи мало місця для подальших маневрів.
Мало хто з чиновників, з якими поговорило Радіо Свобода, вважає, що Угорщина погодиться лише на чотири виключення з переліку, запропоновані Радою ЄС. Зрештою, інші країни-члени ЄС можуть бути змушені погодитися на вилучення додаткових імен для досягнення компромісу.
Тим часом чиновники вивчають альтернативи на випадок, якщо переговори повністю проваляться. Один із варіантів – запровадження санкцій на національному рівні більшістю країн-членів ЄС.
Однак такий підхід опиняється перед двома ключовими проблемами.
По-перше, не всі країни Європейського союзу мають національну систему санкцій, покладаючись на заходи на рівні ЄС.
По-друге, якщо Угорщина та Словаччина відмовляться підтримувати санкції, особи з чорних списків все одно зможуть в’їжджати до ЄС через ці країни, а це означає, що обмеження не матимуть ефекту.
