В Україні зростає дефіцит робочої сили через війну та мобілізацію
В Україні спостерігається значний дефіцит робочої сили, який з кожним роком повномасштабної війни лише поглиблюється. У багатьох галузях промисловості гостро відчувається нестача працівників, що ускладнює функціонування економіки та створює нові виклики для країни.
Про це розповідає NewsWeek
Основні причини дефіциту кадрів
Одна з ключових причин браку працівників — мобілізація та дезертирство, а також небажання деяких громадян проходити військову службу. Мінімальний вік призову, встановлений на рівні 25 років, також впливає на ситуацію, обмежуючи кількість доступної робочої сили. У багатьох містах країни майже не залишилося чоловіків призовного віку, що особливо відчутно у промисловому секторі.
Економічний експерт Олег Пендзин відзначає, що дефіцит кадрів із технічними навичками та відповідною освітою стає критичним для багатьох підприємств.
"Брак людей з технічними навичками та освітою катастрофічний", – сказав український економіст Олег Пендзин.
Галузі, що найбільше постраждали
Згідно з даними Державного центру зайнятості, найскладніша ситуація спостерігається у сфері освіти, на наземному транспорті, у виробництві металовиробів, меблів, а також в енергопостачанні. Хоча стратегічні підприємства, зокрема оборонна промисловість та залізниця, значною мірою звільнені від призову, більшість інших підприємств по всій країні змушені працювати в умовах гострої нестачі персоналу.
Особливо сильно брак робочих рук вплинув на сільське господарство. Призов на військову службу ускладнив заповнення так званих "чоловічих" вакансій. За словами директора Українського аграрного бізнес-клубу Олега Хоменка, після посилення мобілізації багато трактористів і машиністів змінили свою діяльність, ставши військовими. У результаті аграрний сектор наразі відчуває дефіцит кваліфікованого персоналу до 15%.
Загалом, з початку повномасштабного вторгнення рф близько 6-7 мільйонів українців залишили країну, з них близько 1,6 мільйона — дорослі працездатного віку, переважно жінки. Олег Пендзин наголошує, що навіть часткове повернення трудових мігрантів могло б суттєво допомогти економіці держави.