Як російська нафта продовжує потрапляти до ЄС попри санкції
У турецькому порту Мерсін щомісяця розвантажуються десятки тисяч барелів нафтопродуктів, значна частина яких прибуває з російської федерації. Водночас із цього терміналу танкери регулярно вирушають у країни Європейського Союзу, транспортуючи аналогічні обсяги нафти. Така схема виникла на тлі західних санкцій, запроваджених для обмеження доходів рф від експорту енергоносіїв.
Про це розповідає NewsWeek
“Зараз ЄС посилює контроль за цим терміналом та іншими подібними об’єктами і розглядає можливість введення санкцій проти тих портів, які, як він підозрює, є “задніми дверима” для російського палива в Європу. Цей крок є частиною більш широких зусиль, спрямованих на посилення тиску на росію. Експорт енергоносіїв є життєво важливим для російської економіки”.
Схеми обходу санкцій і роль Туреччини
Санкції Заходу, запроваджені після початку повномасштабної війни 2022 року, суттєво вплинули на енергетичний сектор рф, однак, як засвідчують журналісти, нафта і далі надходить до ЄС, часто проходячи через Туреччину. Туреччина є одним із найбільших покупців російських нафтопродуктів — зокрема дизельного палива й мазуту, а також сирої нафти, поступаючись цим лише Китаю та Індії.
У 2025 році компанія Turkis Enerji отримала майже 6,5 млн барелів нафтопродуктів, із яких 5,5 млн барелів надійшли з росії на загальну суму приблизно 500 млн доларів. За цей самий період підприємство експортувало до країн ЄС близько 4,4 млн барелів нафти — це у чотири рази більше, ніж обсяг, отриманий з неросійських джерел. За оцінками аналітиків, це свідчить про ймовірне потрапляння до ЄС російської продукції попри санкції.
Генеральний директор Turkis Enerji Туфан Айрик заявив, що компанія не зберігає паливо, поставлене з рф, але відмовився коментувати деталі щодо поставок 5,5 млн барелів у 2025 році.
Зусилля ЄС та перспективи посилення контролю
Згідно з даними CREA, з моменту запровадження санкцій російські нафтопереробні заводи експортували до Туреччини дизельного палива та іншого пального на суму близько 50 млрд доларів. Це становило близько 10% нафтових доходів москви та 7% загального прибутку рф від експорту енергоносіїв. При цьому постачання нафтопродуктів із турецьких терміналів до ЄС за цей час зросло у понад два рази — до 24 млрд доларів.
Європейський Союз ухвалив рішення припинити закупівлю російського скрапленого природного газу до кінця 2026 року, а також трубопровідного газу — до листопада 2026 року. З 21 січня 2025 року набирає чинності заборона на імпорт до ЄС нафтопродуктів, перероблених з російської нафти в інших країнах, насамперед в Індії, Китаї та Туреччині. Відтоді імпортери повинні підтверджувати, що продукція не має російського походження.
Однак механізми виявлення походження пального залишаються недосконалими через складну мережу сховищ, посередників та нафтопереробних заводів. Серед турецьких компаній, які займаються торгівлею російською нафтою, — як маловідомі підприємства на кшталт Turkis Enerji, так і великі корпорації, включаючи Koç, який володіє 50% Opet і входить до рейтингу Fortune Global 500.
На думку експертів, для істотного скорочення попиту на російську нафту у світі потрібні жорсткіші заходи, зокрема повна заборона імпорту нафтопродуктів із країн, які використовують російську сировину. Аналітик Центру дослідження демократії Мартін Владіміров наголошує, що необхідно запровадити жорсткі заходи на рівні кожної країни-члена ЄС, а також створити загальноєвропейський орган для розслідування порушень у сфері енергетики.
