Москва розраховує на зростання цін на нафту через ескалацію на Близькому Сході
Московські кола допускають, що потенційне підвищення світових цін на нафту внаслідок ескалації конфлікту на Близькому Сході може стати додатковим джерелом доходів для російського бюджету. У риториці вказують на те, що закриття Ормузької протоки та удари по іранській нафтовій інфраструктурі здатні кардинально змінити баланс на світових ринках енергоносіїв.
Про це розповідає NewsWeek
Механізм можливого впливу на ринок
Через блокування Ормузької протоки — ключового морського маршруту для танкерів із нафтою та скрапленим газом із Перської затоки — аналітики і політичні діячі припускають можливість різкого стрибка цін на нафту. Наразі Brent торгується близько 73 доларів за барель, тоді як West Texas Intermediate — приблизно 67 доларів за барель, але у публікаціях висловлюються побоювання, що в умовах подальшої ескалації котирування можуть зрости значно вище.
У соцмережах та прокремлівських каналах уже побачили прогнозні та емоційні дописи: “$100+ за барель скоро”, — зазначив один із коментаторів, а на каналі MIG Rossii з великою аудиторією з’явився заклик “Піднімайся, нафта, з колін!”
Політичні наслідки для постачань і бюджетів
З огляду на можливі обмеження постачань, мовиться про те, що великі імпортери, зокрема Індія та Китай, можуть розширити закупівлі у альтернативних постачальників, до яких відносять і росію, що в свою чергу збільшить доходи її бюджету у п’ятому році війни в Україні. Окремі публікації також стверджують, що Дональд Трамп взяв під контроль нафтові ресурси Венесуели, що, на думку частини коментаторів, додатково змушуватиме покупців шукати інші джерела сировини.
У суспільно-політичних меседжах звучать прямі оцінки й коментарі. Як зазначено у численних висловлюваннях, економічний ефект від подорожчання нафти розглядають як вигідний для російського бюджету на тлі витрат, пов’язаних із військовими діями.
“Для нашого бюджету [удар по Ірану] — великий плюс. Якщо Трамп вдарить по іранських нафтових родовищах, то, як би це не звучало, ми [Росія] станемо однією з небагатьох країн, що залишилися, які видобувають нафту. Отже, ми отримуємо козир у цій складній грі”, — заявив кремлівський пропагандист Володимир Соловйов.
Водночас на офіційному рівні російська влада висловила обурення ударами по іранській інфраструктурі та попередила про ризики для світових ринків енергоносіїв у разі тривалого перекриття торгових маршрутів. Президент росії Володимир Путін у своїх коментарях відреагував на повідомлення про смерть верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, назвавши такі заяви вбивством, скоєним із цинічним порушенням норм моралі та міжнародного права, тоді як Міністерство закордонних справ росії закликало до припинення бойових дій і попередило про можливий «значний дисбаланс на світових ринках нафти і газу».
У підсумку, навіть за відсутності єдиної оцінки майбутнього розвитку подій, у російських політичних та інформаційних колах зростає оптимізм щодо короткострокових фінансових переваг від можливого нафтового шоку, тоді як експерти наголошують на ризиках для стабільності глобальних поставок енергоносіїв.
