Експозиція врятованих барокових скульптур відкрилася у Жовківському замку
У Жовківському замку відкрилася унікальна постійна експозиція барокових скульптур, які були врятовані та відреставровані з фондів Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Про це розповідає NewsWeek
Близько вісімдесяти шедеврів сакрального мистецтва — скульптур Богородиці, Ісуса Христа, апостолів, ангелів, царських дверей іконостасу, створених у XVII–XIX століттях відомими майстрами, зокрема Йоганом Пфістером, Томасом Гуттером, Франциском Оленським, Антоном Осинським та Іваном Оброцьким, вперше представлені широкому загалу. Протягом десятиліть ці унікальні твори зберігалися у запасниках і не експонувалися через необхідність професійної реставрації.
«Це найбільша в Центральній Європі експозиція барокової скульптури. Радість, бо це фантастична експозиція, яка перетворить у культурний магніт Жовківський замок. І сумно, бо ці речі ‒ прекрасні, але покалічені. З іншого боку, ці речі мали б бути не в Жовківському замку, а в церквах, костелах, можливо синагогах, на своїх місцях, щоб служити Богові. Але історичні долі є такими, якими є. І слава тим, які в останню мить врятували ці артефакти з вогню і води. 70 років ці речі перебували у запасниках Львівської національної галереї і ніхто їх не бачив», – зауважив під час відкриття директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.
Порятунок мистецьких шедеврів
Більшість артефактів були врятовані у радянські часи завдяки зусиллям тодішнього директора галереї Бориса Возницького та його колег-мистецтвознавців. Вони організовували експедиції у села та міста західної України, де радянська влада знищувала сакральну спадщину. Саме завдяки цим діям збереглися не лише роботи видатного Івана Георгія Пінзеля, а й ціла плеяда творів його сучасників і попередників.
Деякі скульптури, як-от «Розп’яття Христа» Йогана Пфістера, були врятовані завдяки тому, що Борис Возницький переконував радянські органи у їхній нібито відсутності цінності, завдяки чому шедеври потрапляли до фондів галереї. Є й випадки, коли скульптури буквально витягували з болота, відновлюючи їх з руйнації. Завдяки реставрації ці твори сьогодні можна побачити у Жовківському замку та інших храмах Львова.
Барокова емоція, культурний код і унікальність експозиції
Куратори виставки підкреслюють, що більшість експонатів — це зразки високого бароко XVIII століття, які мають світове значення. Виставка ілюструє глибокий культурний зв’язок Галичини із Центральною та Західною Європою. Значна частина скульптур зберегла свої пошкодження: відсутні руки чи пальці, як у знаменитої Венери Мілоської. Однак це лише підкреслює драматизм їхньої історії і цінність для сучасників.
На виставці представлені роботи різних майстрів, серед яких особливе місце займає Франциск Оленський — оригінальний та загадковий скульптор, чиї роботи можна побачити у Львівському катедральному соборі, Успенській церкві, костелі Марії Магдалини. Експозиція також містить унікальний мармуровий медальйон XV століття, який є копією живописного полотна «Поклін трьох Королів» італійського ренесансного художника Доменіко Гірландайо.
Барокова скульптура, як підкреслюють мистецтвознавці, стала мовою емоцій та жестів, якою церква говорила до людей в епоху релігійних потрясінь. Саме через пишність, експресію та театральність цього мистецтва відбувалося повернення вірян до храму.
Відомі барокові храми Львова й Тернополя — Святоюрський собор, Успенський собор Почаївської лаври, Домініканські костели — є прикладами західноєвропейської школи бароко.
Організатори виставки сподіваються, що експозиція стане культурним магнітом для гостей Жовкви та дозволить глибше познайомитися з мистецтвом бароко, яке творили українські, польські, литовські митці, формуючи спільний європейський культурний простір.
