«Фільм-терапія». В Україні зняли кінострічку з історіями людей, які постраждали від ракети
У Дніпрі презентували документальну стрічку «Перемоги 118», яка розповідає про одну з наймасштабніших трагедій – ракетний удар армії РФ по багатоповерхівці на Набережній Перемоги. Тоді, у січні 2023-го, там загинули близько пів сотні людей, десятки були поранені, сотні – втратили оселі. У фільмі показані історії чотирьох людей, свідків та постраждалих через атаку. Зокрема Анастасії Швець, яка у зруйнованому ракетою під’їзді втратила матір і батька – волонтерів, які в момент удару робили на кухні окопні свічки.
Про це розповідає NewsWeek
Стрічку зняла Платформа пам’яті «Меморіал». Режисерка Тетяна Комунар визначила її жанр як «фільм-терапія».
Це було 14 січня, на «старий Новий рік», згадує мешканка будинку по Набережній Перемоги, 118 Олена Самофалова, одна з героїнь стрічки. Розповідає: вони з братом хотіли зустрітися й поїхати до батьків, вона затрималася в центрі міста.
Мама й тато готували вечерю на кухні, коли прилетіла ракета. Посипалися шибки. Її батьків, говорить Олена, врятувало те, що під’їзд розташований трохи далі від епіцентру вибуху.
«Мої батьки сьогодні також були в глядацькій залі, це було важливим досвідом для них – подивитися цю стрічку. Маму сьогодні трішки «накрило, тато – тримався. Наша квартира була пошкоджена, не було вікон, але робили збір і, дякуючи допомозі, ми все відновили», – каже дівчина.
Як майбутня психологиня я розумію, наскільки важливо проговорювати травматичні події
Олена – художниця за фахом, зараз навчається на психолога. Стрес від побаченого на Перемозі того дня, говорить вона, долала за допомогою антидепресантів і арттерапії. Допомогли, говорить, і зйомки в фільмі. У кадрі вона малює абстракції на вікнах. Вікна, що вилітають, стали своєрідним символом трагедії, каже дніпрянка.
«Перший час я відмовлялася давати коментарі, але потім прийшла до того, що мені це потрібно передусім для себе. Як майбутня психологиня я розумію, наскільки важливо проговорювати травматичні події. А також – що мій досвід може бути корисний іншим перепрожити це», – каже вона про участь у фільмі.
Олена зазначає: їй вдалося впоратися зі спогадами, можливо, ще й тому, що її батьки – вціліли.
Мати й батько іншої героїні фільму Анастасії Швець загинули під завалами. Спілкуватися під запис дівчина відмовилася – тяжко згадувати.
«Головне – щоб ми не опускали рук, не втрачали віру в краще майбутнє, не проходили повз горе інших, бо щодня різні міста страждають так, як постраждали ми. Не забувайте, що країна-агресор зробила з нами… З цієї країною у нас не може бути дружби – ні через 10, ні через 20 років», – сказала Анастасія назагал на презентації.
На перегляд фільму в Дніпрі прийшли родичі й знайомі загиблих, друзі тих, хто вижив, небайдужі містяни. 15-річний Тимофій Потеряйло приніс до глядацької зали уламок від ракети, який він знайшов того дня на місці трагедії.
Хлопець згадує: катався на велосипеді неподалік, коли сталося влучання. У тій багатоповерхівці, ділиться, загинула його подруга.
«Я був неподалік, кину усе і намагався допомагати. Елементарне – зняв з себе пасок, зробив тимчасовий джгут, щоб зупинити людині кровотечу, поки дочекаємось «швидку». Далі приїхали рятувальники та волонтери, допомагав їм поставити штаб, а наступного дня – носили воду, готували їжу», – розповів Тимофій.
«Статистику перетворювати на реальні історії»
Фільм «Перемоги 118» був знятий Платформою пам’яті «Меморіал» цьогоріч. Режисерка Тетяна Комунар каже, вона – киянка, але в тому будинку в Дніпрі жили знайомі та друзі її друзів.
Я намагалася показати побут людей, який руйнується неочікувано, ракетою, яка прилітає в твій будинок
«Робота «Меморіалу» і моя полягає в тому, щоб статистику перетворювати на реальні історії, аби вона не ставала звичною. Я намагалася зробити її близькою і зрозумілою, показати побут людей, який руйнується неочікувано, ракетою, яка прилітає в твій будинок. Для мене найскладнішим було думати не тільки про сюжет, а й про те, щоб це було цікаво для глядачів. Так, це розповідь про воєнний злочин Росії, про долі людей, але я мала дбати й про те, щоб не втрачати увагу глядача: розставити «гачки». Насправді це дивно, коли ти працюєш трагедією», – розповіла Радіо Свобода Тетяна Комунар.
Опісля показу в Дніпрі стрічку «Перемоги 118» викладуть у вільний доступ в інтернеті. Потім на неї чекають покази за кордоном, говорить режисерка, – у Німеччині та Канаді. Творці фільму також збирають донати для продовження своєї роботи з увічнення пам’яті загиблих через війну українців.
14 січня 2023 року армія РФ вдарила ракетою Х-22 по багатоповерхівці в Дніпрі, загинули близько пів сотні людей, з них шестеро – діти.
