На Оржиччині вдруге за 20 років знайшли бивень мамонта поблизу Зарога
У Полтавській області, на території Оржиччини, знову виявили бивень мамонта – це вже другий подібний випадок за останні два десятиліття. Місцеві жителі жартома називають свій край «краєм мамонтів», адже тут неодноразово знаходять рештки доісторичних тварин.
Про це розповідає NewsWeek
Бивень мамонта знайшли під час роботи на глинищі
Нещодавно мешканці громади звернулися до обласного науково-дослідного центру з археології з проханням оглянути незвичну знахідку. Як встановили фахівці, під час робіт на глинищі неподалік села Заріг, біля річки Оржиця, місцеві мешканці натрапили на бивень мамонта. Це місце вже багато років використовують для видобутку глини для побутових потреб.
Про знахідку повідомила Наталія, жителька громади, яка цікавиться історією рідного краю. Вона одразу зрозуміла, що виявлений предмет має наукову цінність. Директор Центру охорони та досліджень пам’яток археології В’ячеслав Шерстюк підтвердив автентичність бивня за надісланими фото, а співробітник центру Михайло Коваленко провів детальний огляд знахідки на місці. Інших решток поруч не виявили, проте археологи припускають, що кістки можуть бути розташовані на різних відстанях від місця знахідки.
Особливості збереження та попередні знахідки мамонтів
Фахівці зазначають, що бивень має пластинчасту структуру, схожу на зріз дерева. Однак на відміну від дерева, бивні з часом руйнуються, тому артефакт зберігався лише доти, поки перебував у землі. Незважаючи на спроби законсервувати його спеціальними розчинами, бивень почав розсипатися на лусочки. Наразі у науковому центрі залишилися лише окремі фрагменти, які вже не мають музейної цінності.
«Цей бивень ми не зможемо показати як повноцінний експонат. Є лише фрагменти, але важливий сам факт знахідки. Приємно, що місцеві мешканці розуміють цінність подібних речей і повідомляють археологів», – розповідає Шерстюк.
Археологи наголошують, що подібні відкриття на Оржиччині вже траплялися. Так, у вересні 2005 року тут виявили кістки мамонта на території кар’єру Тарасівського цегельного заводу, а ще раніше школярі передали до музею уламки бивня з того ж місця. Завдяки тому, що рештки знаходилися на глибині понад п’ять метрів, вони добре збереглися та поповнили фонди Оржицького і Полтавського краєзнавчих музеїв.
Сучасні археологи підкреслюють, що знайти такі артефакти стає все складніше, адже подібні знахідки найчастіше трапляються під час масштабних розробок у кар’єрах. Наприклад, у Горішніх Плавнях діє музей із великою колекцією викопних решток, яка й досі поповнюється, хоча вже не так активно, як раніше.
