Мовний омбудсмен підтримує заборону російської мови у Києво-Могилянській академії
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підтримує заборону російської мови у національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Про це розповідає NewsWeek
«Підтримую це рішення і вважаю, що в кожному університеті мають бути створені найкращі можливості для виховання справді патріотичних, вольових, освічених громадян України. Разом з тим, стаття 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» говорить про те, що мова освітнього процесу – державна», – цитує мовного омбудсмена його сторінка у фейсбуці з посиланням на інтерв’ю телеканалу «Київ».
Кремінь зазначив, що ініціатива університету збіглася з тим, що один з українських меценатів з-за кордону заповів Могилянці один мільйон доларів.
«Наскільки мені відомо, одне з його побажань – щоб у Києво-Могилянській академії, яка була і є форпостом високої науки, продовжували тримати курс як на утвердження української мови та культури, так і нашої національної ідентичності», – розповів мовний омбудсмен.
Він звернувся до Міністерства освіти і науки, Спілки ректорів закладів вищої освіти з проханням вжити додаткових заходів щодо неухильності дотримання мовного законодавства.
«В умовах російсько-української війни питання захисту мови та її утвердження – серед пріоритетних, тож сфера освіти має бути прикладом в питаннях захисту національних інтересів», – зазначив Кремінь.
27 січня на академічній конференції університету були затверджені нові правила внутрішнього розпорядку Києво-Могилянської академії. Вони передбачають заборону вживати у закладі російську мову. Як повідомив голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко, це стосується викладачів, студентів і адміністративного персоналу.
28 січня президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт уточнив, що жодних покарань за вживання російської не буде і ніхто не буде спеціально відстежувати мову спілкування людей між собою. В інтерв’ю ВВС News Україна він пояснив, що «це питання не покарання, а культурних змін».
«Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Академічна конференція проголосувала одностайно, бо вважали це проблемою. Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова», – сказав Квіт. На запитання, чи готовий університет до судових позовів щодо мови і нових правил, Квіт відповів: «До всього готові».
