Країна Культура Новини

«Обкладаємося мішками з піском». Як сьогодні працює книгодрукування у Харкові   

«Обкладаємося мішками з піском». Як сьогодні працює книгодрукування у Харкові   

Харків, де до повномасштабного вторгнення друкували більше 85% українських книжок продовжує залишатися в лідерах видавничого ринку. Попри обстріли та дефіцит електроенергії видавничі підприємства не планують релокацію та продовжують розвивати книжковий бізнес за 40 кілометрів від кордону з Росією.

У межах Книжкового Арсеналу відбулася розмова з представниками харківського видавничого кластера.

Як підприємства продовжують роботу в умовах обстрілів та відключень електроенергії? Як видавничий бізнес реагує на ризики, та як працює на міжнародному ринку? Радіо Свобода переповідає головні тези дискусії.

Як харків’яни друкують книги під обстрілами

Харків – приклад видавничого кластера, тут підприємці забезпечують фактично повний цикл книговиробництва, а до початку повномасштабного вторгнення у Харкові видавали понад 85% українських книг. Друкарське обладнання складно релокувати, тому більшість підприємств продовжують працювати, не зважаючи на непередбачувану безпекову ситуацію.

23 травня російська ракета зруйнувала частину виробничих потужностей однієї з найбільших українських друкарень «Фактор-Друк». Тоді загинуло 7 працівників підприємства, 21 людина отримала поранення. Внаслідок пожежі згоріло 50 тисяч книжок, а робота друкарні зупинилася.

Одна з книг видавництва «Vivat» після обстрілу друкарні «Фактор-Друк»

«Із руйнуванням нашої типографії сукупна потужність зменшиться не менш ніж на 30-40 відсотків. А отже, і сам процес друкування книг, включаючи і підручники, які ми друкували – я не знаю, це, мабуть, до 50 відсотків всіх підручників, які друкувалися у державі», – сказав представник «Фактор-Друк» у коментарі Радіо Свобода.

За тиждень після трагедії, з’явилася заява від Фонду Говарда Баффета. Там пообіцяли профінансувати відновлення друкарні. Прогнозують, що Фактор друк знову повноцінно запрацює у Харкові через 4-5 місяців.

Видавництво «Vivat» показало на Книжковому Арсеналі знищені після ракетного удару книжки по друкарні «Фактор-Друк»

Видавництво «Vivat» показало на Книжковому Арсеналі знищені після ракетного удару книжки по друкарні «Фактор-Друк»

Інші видавці попри усі виклики теж не бачать можливостей переїжджати. Зокрема видавництво «КСД», яке працює на ринку вже 24 роки. Виробництво, логістика підприємства – все зав’язано саме на Харкові, говорить керівник відділу асортименту «КСД» Гнат Лагуна.

Він розповідає, що частина команди видавництва працює віддалено, зокрема із-за кордону. Але це створює й додаткові виклики. «Немає можливості швидко приймати рішення, тому іноді ми втрачаємо дуже важливий для нас час», – говорять у «КСД». Частина команди КСД щодня працює з Харківського офісу, там перебуває і власник видавництва, говорить Лагуна. Водночас у видавництві наголошують, що робота в Харкові – стресова і втомлива, бо через повітряні тривоги і обстріли люди не встигають повноцінно відновлюватися.

Гнат Лагуна керівник відділу асортименту видавництва «КСД»

Гнат Лагуна керівник відділу асортименту видавництва «КСД»

Близько половини працівників не залишають Харків і у видавництві «АССА», яке спеціалізується на дитячій та навчальній літературі. Директорка Світлана Фельдман розповідає, що після початку повномасштабного вторгнення підприємство зупинилося тільки на два місяці. Через війну «АССА» відкрили філію у Польщі, а один зі складів тимчасово перемістили до Луцька, але пізніше повернули назад. Вже у квітні 2022-го видавництво продовжило відвантажувати продукцію з Харкова.

Ми скоротили наклади. Це підвищує собівартість, але мінімізує ризики

У відповідь на загрозу обстрілів видавництво скоротило наклади.

«Це підвищує собівартість, але мінімізує ризики на кожному етапі», – каже Світлана Фельдман та пояснює, що у випадку влучання у друкарню, на склад чи під час транспортування, підприємство втратить менше.

Світлана Фельдман засновниця та директорка видавництва «АССА»

Світлана Фельдман засновниця та директорка видавництва «АССА»

Складна ситуація в українській енергосистемі – ще один виклик для харківських друкарів. У найбільшій книгодрукарні

Два потужних генератори не забезпечують всі 100% потреб друкарні компанії

«Юнісофт» кажуть, що для роботи потребують більше, ніж 1000 кВт на день, тому в останні кілька місяців сильно відчули дефіцит електроенергії.

«Ми потребуємо нереальних об’ємів. Зараз у нас є два потужних генератори, які, на жаль, не забезпечують всі 100% потреб друкарні, але дозволяють нам на 80% підтримувати виробничу потужність. Вночі ми працюємо з електрикою міста, а вдень – на власній», – розповідає комерційний директор книжкової фабрики Михайло Хрипак.

Він каже, що перемістити виробництво в укриття можливості немає, тому єдине, чим намагаються убезпечити друкарню – це мішки з піском, які розкладають по периметру будівлі. «У разі влучання, зможемо швидше ліквідувати наслідки», – пояснює Хрипак.

Як війна змінює ринок

Директор «Юнісофт» зізнається, що війна – це обставина до якої підприємці змогли адаптуватися, натомість страйки польських фермерів вплинули на бізнес набагато більше.

«Неможливо було просто фізично знайти машину, щоб відвантажити замовлення, – пригадують у компанії. Та пояснюють, що тоді готова продукція для європейських замовників могла «застрягати» на кордоні до двох тижнів.

«Це значно сильніше вдарило по нас, ніж війна. Бо до неї ми вже звикли», – коментує Михайло Хрипак та запевняє, що за весь час форс-мажорні обставини через напад Росії порушували графіки підприємства не більше ніж на тиждень.

Михайло Хрипак, комерційний директор книжкової фабрики «Юнісофт»

Михайло Хрипак, комерційний директор книжкової фабрики «Юнісофт»

Водночас у «КСД» відзначають зміну попиту читачів. Вона пов’язана зі зміною структури населення Харкова, адже

Ринок не заповнений достатньою мірою. У нас у всіх дуже багато роботи

книгарні стали продавати значно менше дитячої літератури – у місті майже немає дітей.

Втім, запевняють, що загалом запит на ринку як на українських авторів, так і на переклади – високий.

«Ринок не заповнений достатньою мірою. У нас у всіх дуже багато роботи», – підкреслює керівник відділу асортименту «КСД». Та додає, що ефективно працювати в умовах війни підприємству допомагає планування, яке вкрай важливе навіть для маленьких видавництв.

«Це й допомагає працювати у Харкові. Тому що іноді ти втрачаєш сенс, чому ти тут взагалі знаходишся. Якщо чесно, ми живемо планами на майбутнє», – ділиться Гнат Лагуна.

«Ми почали відвантажувати продукцію з Харкова 24 квітня 2022 року», – Світлана Фельдман

«Ми почали відвантажувати продукцію з Харкова 24 квітня 2022 року», – Світлана Фельдман

Проте застерігає, що зовсім скоро видавнича сфера стикнеться з проблемою браку фахівців. За словами Лагуни, у Харкові це вже відчутно, і, за прогнозом книговидавця, ця проблема в майбутньому тільки посилюватиметься.

«Нам є що сказати на міжнародному ринку»

Попри всі виклики харківські книгодрукарі працюють і на закордонному ринку. Та не всі замовники готові співпрацювати з підприємствами, які щодня перебувають під загрозою обстрілів.

У книгодрукарській компанії «Юнісофт» розповідають, що до повномасштабного вторгнення Росії близько 20% замовлень виготовляли на експорт, але зараз цей показник зменшився.

«Одні замовники нас підтримують і дають замовлення, інші – навпаки: кажуть, вибачте, ризики дуже високі, ми до вас повернемося, коли ситуація буде кращою», – каже Михайло Хрипак.

Не відзначають високого інтересу від закордонних партнерів і у видавництві «АССА». Тому на підприємстві вирішили виходити на міжнародний ринок самостійно.

«Ми торгуємо українськими книжками в Польщі. Зараз продажі дещо впали, бо зменшився попит. Але я маю великі плани, бо я вважаю, що Україні є що сказати на міжнародному ринку, – говорить засновниця і директорка видавництва Світлана Фельдман, – якщо у нас не хочуть купувати права, ми можемо друкувати книжки самі».

Видавництво «Vivat» показало на Книжковому Арсеналі знищені після ракетного удару книжки по друкарні «Фактор-Друк»

Видавництво «Vivat» показало на Книжковому Арсеналі знищені після ракетного удару книжки по друкарні «Фактор-Друк»

Вона розповідає, що як і раніше, харківські видавці постійно беруть участь у міжнародних виставках: їдуть до Варшави, Цюриха, Болоньї, Франкфурта.

«Але сказати, що до нас стоїть черга, щоб купувати права на книги – ні, такого немає. Звичайна робота, як це було й до війни. Чи є інтерес до України? Мабуть, є. Одного разу у 2022-му році у Франкфурті до мене підійшла менеджерка і попросила: дайте мені дитячу енциклопедію для дітей, щоб ми, європейці, змогли зрозуміти, чому ви, українці, саме такі. Такої енциклопеції у мене не було», – пояснює Світлана Фельдман.

Натомість у «КСД» відзначають, як зростає попит на українську книжку за кордоном. Гнат Лагуна каже, що кількість продукції, яка виїжджає за кордон тільки збільшується, і у відповідь на це харківське видавництво намагається збільшувати наклади.

Запит як на українських авторів так і на переклади – високий, кажуть харківські видавці

Запит як на українських авторів так і на переклади – високий, кажуть харківські видавці

Велику роль для харків’ян зараз грає підтримка колег, каже Лагуна та підкреслює, що харківські книговидавці не вважають одне одного конкурентами.

«Сьогодні Харків – це про поєднання інстинкту самозбереження і самовираження. Я не знаю, як це пояснити, але ми живемо, ми розуміємо ризики, які нам загрожують, але ми це обираємо. І у кожного своя історія, чому», – підсумовує Світлана Фельдман з видавництва «АССА».

  • Цьогоріч Книжкововий Арсенал відвідало 35 тисяч відвідувачів –​ на 7 тисяч більше, ніж у 2023 році.
  • Впродовж фестивалю свої стенди представили понад 100 українських видавництв та п’ять книгарень.
  • Видавництво «Vivat» показало на Книжковому Арсеналі знищені після ракетного удару книжки по друкарні «Фактор-Друк».
  • Раніше, 20 березня 2024 року, внаслідок російського удару по промисловій зоні Харкова згоріла друкарня «Гуров і К».
  • Також повністю було знищено типографію «Аврора», що розташована в тій же будівлі.

17 Червня

Підрядник та інженер з технагляду завдали збитків громаді на Київщині

ВРП відсторонила суддю Верховного суду Князєва від посади через подання про звільнення

Кому подходят массивные колье: советы по стилю

Рада ЄС продовжила санкції проти РФ, запроваджені через анексію Криму

Глобальний саміт миру в Швейцарії практично став найважливішою дипломатичною подією за весь час російсько-української війни – Олександр Левченко

хто зможе отримати компенсацію за втрачене майно?

Працівників агросектору бронюватимуть від мобілізації на рік – в.о. міністра

Ціни в Києві: що подорожчало у столиці найбільше

«Загадка, яку ще треба розкрити»: як виникло українське козацтво

«немає правової проблеми» у наданні Україні 50 млрд доларів за рахунок прибутків від активів Росії

Подарований котедж під Києвом, катер товариша і Мустанг сестри: чим (не) багатий скандальний директор КП “Київекспертиза”

Трамп обіцяє «розібратися» з обсягами допомоги Україні

У Києві “швидка”, яка їхала на місце ДТП, зіткнулась з легковиком

З 80 до 78 скоротилося число країн, які підписали Бюрґенштокське комюніке

16 Червня

Подруга підлітка зняла на відео, як її приятель знущається з пенсіонера: як відреагували у поліції

Присутність РФ на другому Саміті миру свідчитиме про рішення Москви закінчити війну – Зеленський

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ