Віталій Шапран розкритикував ініціативу перейменування копійок на шаги
Колишній член ради Національного банку України Віталій Шапран поділився своїм баченням щодо ініціативи перейменування копійок у «шаги», вказавши на низку проблем, які, на його думку, залишилися поза увагою авторів відповідного законопроєкту.
Про це розповідає NewsWeek
Історичний контекст та економічна доцільність
Експерт зазначив, що відмова від російських імперських назв виглядає цілком логічною, однак обрання «шагу» як альтернативи він вважає невдалим рішенням. В Україні монети з такою назвою ніколи не перебували в обігу, а на початку ХХ століття функцію дрібних грошей під назвою «шаг» виконували поштові марки, що припадає на складний період в історії країни. На думку Шапрана, рішення щодо назви ухвалювалося без належного громадського обговорення, вузьким колом осіб.
Фінансові витрати та ризики для економіки
Шапран підкреслив, що реалізація ініціативи вимагатиме значних додаткових витрат держави — від масштабних PR-кампаній та розробки нових навчальних матеріалів для банків до оновлення програмного забезпечення у фінансових і державних структурах. Він вважає, що ці кошти доцільніше було б спрямувати на більш важливі проєкти, а не на перейменування дрібних грошей.
«Те, що такі видатки можуть проводити повз кошторису НБУ, зовсім не означає, що держава не втрачає ці кошти, які можна було б спрямувати на більш корисні проєкти», — додав він.
Окрему увагу Шапран звернув на те, що за час обговорення питання інфляція практично знецінила монету номіналом 10 копійок, а в майбутньому може зникнути й необхідність у 50 копійках. Торгові мережі вже пристосувалися до змін, замінюючи дрібну решту бонусами на картках лояльності. Тому, на його думку, перед прийняттям такого рішення варто провести додаткові економічні дослідження.
Ще одним ризиком експерт назвав можливу плутанину серед населення, якщо в обігу одночасно залишаться і копійки, і «шаги». Подібна проблема вже існує з різними типами монет номіналом 1 та 2 гривні, які через схожий вигляд часто плутають між собою, що створює складнощі в готівковому обігу.
Шапран зазначив, що замість вирішення реальних проблем готівкового обігу, Нацбанк витрачає ресурси на заходи з перейменування, які мають сумнівну або не першочергову важливість.
Відставання у впровадженні цифрових валют
Віталій Шапран також акцентував увагу на тому, що росія та Китай активно впроваджують цифрові валюти, тоді як український Нацбанк витрачає ресурси на перейменування монет. Він підкреслив, що цифрова гривня могла б стати стратегічно важливим інструментом для економіки держави та задоволення військових потреб.
За словами експерта, у рф вже здійснюються перші виплати в цифрових рублях, що дозволяє росіянам оптимізувати витрати на обслуговування грошового обігу, а заощаджені кошти можуть бути спрямовані на підготовку до агресії проти України. Тим часом, в Україні ресурси Нацбанку спрямовані на формальні процедури замість розвитку цифрової валюти та її адаптації до сучасних умов.
