Як працює новий онлайн-музей спадщини України
Новий онлайн‑музей спадщини України, доступний з 18 лютого, створений для того, щоб відкрити публіці об’єкти культурної та історичної спадщини, які сьогодні неможливо побачити наживо через воєнні ризики.
Про це розповідає NewsWeek
Інтернет‑виставка під назвою «Наша земля, наша історія: перехрестя української історії» демонструє 25 високодеталізованих 3D‑сканів історичних об’єктів, багато з яких нині зберігаються в таємних сховищах задля їхнього захисту.
Технологія створення 3D‑моделей
3D‑сканування в проєкті виконують методом фотограмметрії: роблять велику кількість перекриваючихся фотографій з різних ракурсів за рівномірного освітлення, а потім завантажують їх у спеціалізоване програмне забезпечення, яке компонує одну тривимірну модель з високою деталізацією. Оригінальні файли навіть невеликих артефактів можуть сягати сотень гігабайтів, тому на публічному вебсайті використовують зменшені версії з обмеженою роздільною здатністю, тоді як багатогігабайтні скани доступні для наукового використання за потреби.
«Вони не приїжджають в Україну – просто отримують ці файли, досліджують їх і публікують статті», – сказала вона Радіо Свобода
Значення для збереження культурної спадщини
Віртуальний музей умовно поділено на п’ять залів — Північ, Південь, Схід, Захід і Центр — кожен із яких символізує різні культурні витоки, що сформували українську історію та ідентичність. Серед представлених експонатів є, зокрема, теракотова фігурка із острова Зміїний, який було захоплено на початку повномасштабного вторгнення, а згодом повернуто під контроль України.
Команда проєкту також планує 3D‑сканування історичного корабельного судна, що затонуло в Запоріжжі, а інші знакові артефакти нині зберігаються в захищених приміщеннях, щоб мінімізувати ризики їх пошкодження або викрадення.
Олександра Іванова, історикиня та археологиня з організації «Архаїка», була серед 32 експертів, які пройшли навчання з 3D‑візуалізації в Польщі та виконали частину сканів для віртуального музею. Вона наголошує, що цифрові копії, передані іноземним дослідникам, дають змогу продовжувати наукову співпрацю попри обмеження на пересування та ризики транспортування матеріалів за кордон.
Марія Лобанова, кураторка Одеського археологічного музею, пригадує, як 20 липня 2023 року під час ракетного та безпілотного удару вона сховалася у власній квартирі, а наступного дня виявила в музеї вибиті вікна й часткові руйнування. Через це вона погодилася опанувати 3D‑зйомку, бо «культурна спадщина може бути втрачена або пошкоджена будь‑якої миті». Лобанова додає, що внаслідок обмежень для іноземних відвідувачів багато унікальних об’єктів залишаються невидимими для світової спільноти.
Проєкт «Наша земля» отримав фінансування від різних ініціатив, зокрема Iron Mountain Living Legacy Initiative, Фонду послів США зі збереження культурної спадщини та Ягеллонського університету в Кракові. Виконавцями ініціативи стали організація «Архаїка» та CyArk, що спеціалізується на 3D‑картографуванні світової спадщини.
ЮНЕСКО зафіксувало, що під час російського повномасштабного вторгнення постраждали десятки музеїв та археологічних пам’яток: за її даними, 39 українських музеїв і чотири археологічні пам’ятки зазнали пошкоджень. Попри це інтерес до української спадщини в суспільстві зріс: люди більше цікавляться відвідинами музеїв, театрів і прослуховуванням національної музики, щоб глибше пізнавати власну культуру.
Цифрова документація дає не лише страховку на випадок фізичних втрат — вона створює відкритий ресурс для дослідників, освітян і широкої аудиторії, що дозволяє зберегти знання про матеріальну спадщину навіть у складні часи.
