Як війна в Україні відродила українське село Франкополе у Бельгії

У мальовничих Арденах, неподалік від популярного бельгійського курорту Спа, розташоване унікальне поселення Франкополе, яке вже понад 60 років є осередком української діаспори. Після десятиліть поступового занепаду саме війна, розв’язана росією проти України, повернула до життя це українське село.

Про це розповідає NewsWeek

Історія створення та розквіту Франкополя

Франкополе займає 12 гектарів землі, яку у 1965 році придбали українські емігранти, що опинилися у Бельгії після Другої світової війни. Головна мета створення поселення — забезпечити українську молодь місцем для літніх і зимових таборів та збереження культури. Землю придбали коштом усієї діаспори, включаючи пожертви зі США та Канади, а згодом виплачували кредит, продаючи ділянки під забудову переважно українцям.

«То все, що було збудовано там, то було все українські люди. Наші жили», – розповідає бельгійський пенсіонер Михайло Совінський, який зберігає українську ідентичність навіть у побутових дрібницях — синьо-жовтий прапор у вікні, гімн на телефоні та татуювання з тризубом.

У Франкополі зводилися хатинки-«колиби», більші будинки-шалети, а на території старої ферми XVII століття облаштували житлові приміщення, актову залу, українське кафе. У 1976 році на честь 10-річчя поселення встановили пам’ятник Івану Франку, а на відкриття з’їхалися сотні українців з Європи, США та Канади. Франкополе стало символом єдності діаспори, місцем проведення таборів, мистецьких заходів та конференцій.

Втрата ідентичності та нове відродження

У 80-90-х роках, після здобуття Україною незалежності, інтерес до Франкополя серед молодих поколінь згасав: все менше проводилося таборів, українські родини залишали село, а на місце колишніх мешканців приїздили бельгійці, голландці, французи. Зміни клімату зробили зимові табори неможливими, а деякі будинки почали продаватися й занепадати. За словами Михайла Совінського, «там ще, може, п’ять родин українських живуть, більше вже не живуть там».

Початок повномасштабної війни рф проти України у 2022 році змінив ситуацію. Багато нових переселенців, як-от Олена Чанцева-Коваленко з Шостки, знайшли тут новий дім. Олена купила скромну «колибу», утеплила її, облаштувала побут, привезла з України речі та навіть кущ калини з рідного села. Вона мріє створити у Франкополі арт-терапевтичну майстерню для українців.

«Ми потрапили в Україну, в Бельгії! Якщо ти знаєш ціну тій землі, по якій ти ходиш, яким чином українці до тебе її отримували тут, ти починаєш більше любити це місце, цінувати», – каже Олена.

Завдяки новій хвилі міграції та активізації українських організацій, у Франкополі знову щоліта відбуваються табори Спілки української молоді та «Пласту», де відпочивають діти з різних міст Бельгії. Наймолодші українці — навіть дворічні — ночують у наметах, долучаються до мистецьких заходів, бережуть мову та традиції. За словами голови СУМ у Бельгії Миколи Левицького, цього літа на таборах зібралося близько 250 дітей, половина з яких — нещодавні переселенці з України.

У серпні 2025 року Франкополе прийняло майже 400 учасників IX Світового злету з нагоди 100-річчя Спілки української молоді. Громада обговорює, як зробити поселення ще більш українським, зберігши його унікальність та традиції для майбутніх поколінь.