ЄС і США запропонували програму на $800 млрд для повоєнної відбудови України
Європейський Союз та Сполучені Штати підготували рамкову «програму процвітання» для повоєнної України, що передбачає довгострокові фінансові гарантії й заходи безпеки для стабілізації й відновлення економіки після закінчення війни з росією
Про це розповідає NewsWeek
У 18‑сторінковому документі зазначено, що загальний обсяг потенційних ресурсів для України до 2040 року може сягнути 800 мільярдів доларів, проте першочергове завдання — забезпечити близько 500 мільярдів доларів на відбудову протягом наступного десятиліття.
На початковому етапі участь у фінансуванні передбачають ЄС, США та міжнародні фінансові інституції, зокрема Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. У документі наведено попередній розподіл: близько 317 мільярдів доларів — на реконструкцію критичної інфраструктури, 57 мільярдів доларів — на приватне житло і приблизно 126 мільярдів доларів — на державні та приватні будівельні проєкти.
Питання компенсацій постраждалим планують вирішувати окремо через механізм, пов’язаний із використанням заморожених активів росії на заході
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час неформальної зустрічі лідерів ЄС наголосила, що план має на меті «посприяти процвітанню України в той момент, коли ми досягнемо припинення вогню» і стати спільним баченням європейських, американських та українських партнерів щодо повоєнного майбутнього країни.
«Ми говоримо про єдиний документ, який представляє колективне бачення українців, американців та Європи щодо повоєнного майбутнього України»
Умови для реалізації програми
Ключовою передумовою реалізації більшої частини плану є швидке і стійке припинення бойових дій. Окрім цього, документ окреслює низку політичних і реформаторських вимог: прискорення інтеграції України до ЄС, відновлення доступу до ринків суверенного боргу, зміцнення судової незалежності та захисту прав власності, а також розвиток цифрової інфраструктури.
Автори документу вказують на приклад країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 і 2007 роках і згодом майже втричі збільшили свій ВВП; подібне економічне прискорення вважається досяжним і для України за сприятливих умов.
Політичні перешкоди залишаються: зокрема, Угорщина блокувала початок переговорів про вступ України до ЄС майже два роки через претензії щодо становища угорськомовної меншини, а її лідер Віктор Орбан неодноразово заявляв про неприйнятність членства України у найближчій перспективі. Документ ураховує ці ризики як фактор, що може уповільнити євроінтеграцію України.
Структура фінансування та пріоритетні інвестиції
Конкретні джерела фінансування залишаються частково невизначеними. Єврокомісія запропонувала виділити 116 мільярдів доларів у наступному багаторічному бюджеті ЄС на період 2028–2034 років, проте остаточну суму мають погодити всі держави‑члени, а багато столиць ЄС одночасно стикаються з тиском на скорочення видатків.
Втручання США у формі прямих цифр поки не деталізоване: документ зазначає, що Сполучені Штати прагнутимуть мобілізувати значний додатковий державний та приватний капітал (гранти, акціонерний капітал і боргові інструменти) для прозорих і ефективних інвестицій в Україну.
Серед очікуваних ефектів від повоєнної відбудови — повернення приблизно 2,1 мільйона мігрантів у перші два роки після завершення війни, що, як підкреслюють автори, може підвищити продуктивність праці на 5% і сприяти зростанню ВВП на душу населення.
Додаткові джерела капіталу можуть включати пільгові позики від міжнародних фінансових установ, гранти, благодійні проєкти та притягнення приватних інвесторів. Серед запропонованих механізмів — можливий продаж прав на видобуток корисних копалин у межах окремих інвестиційних ініціатив.
Документ зазначає інвестиційні пріоритети: приватизація понад 3 000 державних підприємств для відкриття секторів економіки приватним інвестиціям, реконструкція понад 25 000 кілометрів доріг, модернізація порту Чорноморськ, а також інфраструктурні й енергетичні проєкти.
У енергетиці йдеться про можливе будівництво шести нових ядерних реакторів на майданчиках у Хмельницькому та Рівному. Окремо передбачається співпраця зі США та американськими компаніями щодо відновлення, модернізації й експлуатації газової інфраструктури України — трубопроводів та підземних сховищ газу.
У документі також підкреслюється, що мінеральний сектор пропонує значні інвестиційні можливості, але реалізація цих проєктів вимагатиме оновлених геологічних і технологічних даних, відповідності світовим стандартам та подовжених термінів реалізації, зокрема для літієвих ініціатив.
У підсумку рамковий документ окреслює амбіційний набір фінансових цілей і структурних реформ, які мають забезпечити відновлення та довгострокове економічне зростання України — за умови політичної стабільності, прогресу в євроінтеграції та узгоджених дій донорів і міжнародних інвесторів.
