Україна ризикує залишитися без коштів на оборону через скорочення допомоги
Україна може вичерпати ресурси для фінансування оборони проти росії вже протягом кількох місяців: за оцінками українських та іноземних посадовців, у розпорядженні Києва зараз є кошти лише до червня, що ставить під загрозу виплати військовим, соціальні видатки та закупівлі озброєнь.
Про це розповідає NewsWeek
Дефіцит та короткострокові ризики
Сумарний вплив кількох політичних та фінансових факторів призвів до значного скорочення передбачених десятків мільярдів євро допомоги від ключових донорів. Голова Національного банку України Андрій Пишний попередив, що у разі відсутності міжнародного фінансування регулятор може бути змушений відновити пряме кредитування Міністерства фінансів, щоб забезпечити виплати зарплат, пенсій та базові послуги.
Через ці ризики уряд змушений шукати термінові альтернативи для поповнення бюджету, адже затримки з надходженням грошей вже впливають на виробництво оборонної техніки, зокрема дронів, і на закупівлю систем ППО.
Політичні перешкоди та міжнародна роль
Певні зовнішні рішення суттєво обмежили простір для маневру: вето Угорщини на кредит ЄС у розмірі 90 млрд євро, суперечки щодо останнього пакета МВФ і ослаблення ініціатив НАТО з озброєння — усе це звузило потоки допомоги. Зокрема прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що блокуватиме виділення коштів, доки Україна не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба», пошкоджений під час удару.
Уряд США фактично припинив пряму допомогу після повернення Дональда Трампа до влади, що поклало головну відповідальність за фінансування на європейських партнерів. Водночас зростання світових цін на нафту через ескалацію навколо Ірану збільшує доходи росії, що посилює стратегічні ризики для України й ускладнює міжнародну дипломатію.
Міністр фінансів Сергій Марченко запевняв, що очікує надходження коштів від ЄС “найближчим часом”. Проте графік залишається невизначеним: питання кредиту може лишатися під питанням щонайменше до парламентських виборів в Угорщині 12 квітня, а деякі європейські лідери, які критично ставляться до підтримки України, використовують це питання в передвиборчій риториці.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що ЄС надасть кредит “так чи інакше”. Однак практичних сигналів про незворотні рішення поки що недостатньо, і невизначеність зберігається.
Крім того, Київ стикається з труднощами у виконанні умов останньої програми МВФ на 8,1 млрд доларів через внутрішню політичну напруженість: парламент ще не ухвалив необхідні податкові зміни, що гальмує подальші транші після вже наданих 1,5 млрд доларів. Хоча термін для проведення реформ частково обмежений до червня, часовий ресурс швидко спливає.
Окремим фактором є небажання частини союзників по НАТО фінансувати програму закупівлі американської зброї (PURL). За оцінками, лише кілька країн беруть на себе основні витрати, тоді як Україна цього року потребує близько 15 млрд доларів саме на придбання американських озброєнь. Загалом зовнішня потреба України на 2026 рік оцінюється в 52 млрд доларів.
Якщо фінансові ускладнення збережуться, країна може опинитися перед повномасштабною бюджетною кризою вже в квітні — так попередив голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев, застерігаючи про ризик «фінансової трагедії» для держави.
У цій ситуації влада Києва продовжує шукати варіанти диверсифікації джерел фінансування, посилення координації з партнерами і внутрішні заходи з оптимізації видатків, щоб уникнути зриву оборонних та соціальних виплат у найближчі місяці.
