ЄС переглядає тимчасовий захист для українців: можливі обмеження
У Європейському Союзі розпочалися обговорення щодо перегляду чинного підходу до тимчасового захисту українців і можливого реформування механізму, який мав завершитися після березня 2027 року. Наразі готується нова пропозиція від Єврокомісії, яку планують представити навесні.
Про це розповідає NewsWeek
Чому питання повернули на перегляд
Раніше передбачалося, що після 2025 року поступово припинять дію спеціального режиму тимчасового захисту та нададуть можливість переоформлення на національні дозволи на проживання. Практика показала, що такий перехід у багатьох країнах ускладнюється через високі вимоги до доходів, різні адміністративні бар’єри та тривалі бюрократичні процедури.
За даними європейських чиновників, кількість українців, які змогли змінити статус на національні дозволи, залишається низькою, тому рішення про новий перегляд політики було ініційоване для адаптації практик до реалій.
Дискусії з цього питання проходили на рівні міністрів на початку березня, а наприкінці місяця відбулися технічні консультації в Раді ЄС. Учасники переговорів враховують, що війна триває, і тому без подальших коригувань систему залишати не планують.
Можливі зміни та категорії, яких це торкнеться
Одним із ключових напрямів обговорення є звуження кола осіб, які матимуть право на тимчасовий захист. Розглядають різні критерії та комбіновані підходи, щоб зробити політику більш цілеспрямованою.
Серед варіантів, що фігурують у дискусіях:
- врахування регіону походження українців при визначенні права на захист;
- окремий підхід до чоловіків призовного віку із врахуванням обставин їхнього перебування за кордоном;
- запровадження «залишкового статусу» або аналогічних режимів для найбільш вразливих категорій.
Деякі європейські країни уже застосовували схожі рішення: зокрема, Швейцарія визнала частину західних областей України придатними для безпечного повернення, а Норвегія обмежила надання захисту для чоловіків віком 18–60 років.
Питання щодо обмежень для чоловіків призовного віку викликає особливі суперечки. Деякі політичні кола закликали до їхнього повернення до України, водночас правові експерти підкреслюють ризики дискримінації та складності з імплементацією подібних норм. Також ураховується право на відмову від військової служби з міркувань совісті, що створює додаткові юридичні перепони.
Одна з головних побоювань — ризик перевантаження систем надання притулку, якщо багато людей одночасно звернуться за новим статусом після завершення дії тимчасового захисту. Тому обговорюють варіант, за якого нові правила застосовуватимуться лише до осіб, які прибудуть після ухвалення змін, а не до тих, хто вже перебуває під захистом.
Серед розглядуваних рішень — продовження чинної директиви ще на рік; часткове продовження з новими обмеженнями; або відсутність єдиного підходу між державами-членами ЄС, що може залишити питання вирішенням на національному рівні.
Щодо можливості отримання постійного чи довгострокового статусу для українців із тимчасовим захистом після п’яти років — наразі ознак набуття такого права на загальноєвропейському рівні немає. Раніше обговорювали ідею включення українців до відповідної директиви ЄС, але вона не отримала достатньої підтримки серед держав-членів та не була погоджена з українською стороною.
Отже, остаточне рішення щодо майбутнього тимчасового захисту для українців у ЄС ще не ухвалене, дискусії продовжуються, а остаточна пропозиція від Єврокомісії має визначити подальший напрям політики.
