Європейським послам показали плати з «Орешніка» і деталі російських ракет
В Офісі президента представникам європейських делегацій продемонстрували фрагменти засобів ураження, якими був здійснений нічний ракетно-дроновий удар 24 травня. Показали елементи від крилатих ракет, ударних дронів та платні вузли, що дозволяють ідентифікувати походження комплектуючих.
Про це розповідає NewsWeek
Які деталі показали
Серед продемонстрованих зразків були компоненти, які належать до ракет типів «Циркон», «Калібр», Х-101, а також частини дронів «Герань-2». Виявлені елементи містили комплектуючі іноземного виробництва з різних країн — зокрема Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав, причому деякі з цих деталей були виготовлені цього року.
Окрему увагу приділили платам від системи «Орешнік» — ці плати унікальні тим, що містять виключно російські та білоруські компоненти, випущені в період 2004–2014 років. Також виявлено, що частина електроніки для ракет була виготовлена на мінському заводі «Інтеграл» — зокрема мікрочипи та плати для крилатих ракет і «Орешника».
«Нам потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей, що надходять до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», – сказав уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Представники Офісу президента закликали партнерів посилити вже чинні санкційні обмеження та пришвидшити роботу над новими пакетами санкцій, спрямованими на припинення постачань стратегічних компонентів до росії та країн-співучасників.
Наслідки нічної атаки
У ніч на 24 травня українські міста стали об’єктом масованого удару росії: було задіяно сотні безпілотних апаратів і десятки ракет повітряного, морського та наземного базування. Найбільша активність була спрямована на Київ; також одним із уражених об’єктів став населений пункт Біла Церква, куди влучила ракета «Орешник».
Внаслідок атаки загинули троє людей, 91 особа зазнала поранень. Зафіксовано пошкодження на 49 локаціях у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах столиці. Серед постраждалих об’єктів — багатоквартирні та приватні житлові будинки, торговельні центри, навчальні заклади, ринок, адміністративні споруди екстрених служб та Національний музей «Чорнобиль», загалом близько 30 житлових будинків були пошкоджені або зруйновані.
У відповідь на висновки про походження компонентів українська влада наполягла на посиленні контролю над експортом електроніки та напрацюванні додаткових санкційних механізмів, зокрема щодо доступу білорусі до критичних елементів оборонних виробів.
У свою чергу міністерство оборони росії заявило, що нібито завдало ударів по об’єктах військового управління, авіабазах та підприємствах оборонно-промислового комплексу України.
