Албанія впроваджує штучний інтелект у держуправління: виклики та ризики алгократії
Албанія стала першою країною, яка офіційно впровадила елементи «алгократії» — управління державою за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. У вересні прем’єр-міністр оголосив, що рішення щодо вибору приватних постачальників товарів і послуг для уряду, на суму понад 1 мільярд доларів щороку, ухвалюватиме аватар штучного інтелекту на ім’я Діелла. Такий крок покликаний мінімізувати корупцію, що довгий час була хронічною проблемою в країні, особливо у сфері державних закупівель. Вважається, що неупереджена та компетентна Діелла зможе забезпечити прозорість і справедливість у прийнятті рішень.
Про це розповідає NewsWeek
Зростання довіри до ШІ порівняно з демократією
Експерти відзначають, що спокуса замінити демократичні процеси алгоритмічними виникає тоді, коли традиційні інститути не виправдовують очікувань громадян. Алгоритми дійсно здатні підвищити ефективність, але вони не можуть вирішити конфлікти цінностей, що лежать в основі демократії. Без прозорості у механізмах прийняття рішень та можливості оскарження громадяни можуть почуватися безправними та позбавленими захисту.
“Це спокуслива заміна: коли демократичні системи не працюють, просто замінити їх алгоритмічними. Але це неправильний рефлекс. Алгоритми можуть оптимізувати ефективність, але вони не здатні вирішувати конфлікт між різними цінностями — саме тими, які лежать в основі демократичної політики. Без прозорості того, як Діелла доходить своїх висновків, і без механізмів оскарження її рішень громадяни неминуче почуватимуться ображеними і позбавленими права на захист”.
Суспільна недовіра до традиційних демократичних процесів зростає. Опитування, проведені у 12 країнах із високим рівнем доходів, свідчать про загальне невдоволення громадян діючими демократичними інститутами. Це проявляється у протестах, заворушеннях і зростанні відчуття відчуженості від влади. На цьому тлі стрімко вдосконалюються системи штучного інтелекту, які вже сьогодні можуть перевершувати людей у складних сферах, як-от медична діагностика чи геометрія. Згідно з дослідженнями, проведеними з березня по серпень 2025 року проєктом Collective Intelligence Project, значна кількість людей вважає, що ШІ здатен приймати кращі рішення, ніж обрані представники.
ШІ: допомога демократії чи її заміна?
Заміна демократії алгоритмічною ефективністю загрожує новою формою відчуження: якщо рішення ухвалюються непрозоро, без пояснень і права на апеляцію, зникає можливість притягнути когось до відповідальності. Це посилює відчуття безсилля і недовіри, а також поглиблює ризики, пов’язані з впливом сучасних алгоритмів на суспільний дискурс. Системи ШІ у межах бізнес-моделей часто підсилюють конфлікти, продукуючи та поширюючи розбрат, що ще більше роз’єднує суспільство.
Водночас штучний інтелект може стати потужним інструментом для вдосконалення демократії. Приклад Тайваню, де платформа vTaiwan вже понад десять років допомагає знаходити точки згоди у тисячах громадських ініціатив, свідчить, що ШІ здатен зміцнювати, а не підміняти демократичні процеси. Демократія завжди була обмежена логістично: неможливо зібрати мільйони людей одночасно для обговорення питань. ШІ дозволяє швидко аналізувати тисячі коментарів, виокремлювати спільні пріоритети та пояснювати складні теми доступною мовою.
Проте час для впровадження ефективних рішень обмежений. З кожним місяцем, поки демократії залишаються неефективними, а штучний інтелект розвивається, концепція алгократії стає все привабливішою. Чи зможе Діелла подолати корупцію в Албанії чи лише ускладнить ситуацію — поки невідомо, однак подібні експерименти можуть швидко знайти наслідувачів у країнах із глибокою корупцією та слабкими інститутами.
Майбутнє демократії пов’язане не з відмовою від штучного інтелекту, а з його правильним використанням для посилення громадської участі та прозорості. Важливо чітко визначати, які завдання варто доручати ШІ — не ухвалювати рішення за громадян, а допомагати їм краще приймати ці рішення самостійно.
