«Тиха смерть»: як роботи й дрони змінюють ведення бою на фронті
В Україні наземні роботи та безпілотні літальні апарати дедалі активніше використовуються для компенсації дефіциту особового складу та стримування російського наступу. Нові технології вже впливають на тактику — від доставки боєприпасів до проведення нічних ударів углиб позицій супротивника.
Про це розповідає NewsWeek
Журналісти на передовій зафіксували, що на окремих напрямках саме дрони та роботизовані комплекси фактично контролюють поле бою. Постійна загроза атак із повітря зробила пересування техніки й людей надзвичайно ризиковим, тому низку завдань передано безекіпажним платформам.
Військові зазначають, що дороги до передових позицій перебувають під постійним наглядом російських дронів з оптоволоконним керуванням, які виявляються стійкими до стандартних засобів радіоелектронної протидії. Кореспондент став свідком, як під час одного маршруту бійці неодноразово ховалися від ворожих безпілотників: за п’ять годин їх атакували або переслідували близько 14 разів.
Роль роботів у логістиці й безпеці підрозділів
Техніка на передовій використовується рідше, тоді як безпілотні наземні платформи беруть на себе значну частину логістичних місій. Роботи доставляють їжу, воду, боєприпаси та спорядження — один із показаних апаратів перевозив п’ять ящиків снарядів під час десятигодинного маршруту до лінії фронту. За оцінками військових, автоматизація дозволяє уникнути ризику для десятків людей, які раніше виконували ці ризиковані доставки особисто.
Також розповіли про нічні операції за участі ударних наземних роботів: шість машин дистанційно керували операторами з укриття, а коригування здійснювалися за допомогою повітряних дронів. Через низьку помітність ці атаки отримали у противника назву «тиха смерть», оскільки машини можуть залишатися непоміченими майже до моменту удару.
Масштабні удари і децентралізоване управління безпілотниками
Окремі підрозділи готували масовані запуски ударних дронів — до кількох сотень апаратів — для ураження цілей на значній відстані. Оператори підкреслюють, що важливою перевагою стала децентралізована структура виробництва та управління: замість єдиного центру використовуються десятки майданчиків, і програмне забезпечення дає змогу координувати велику кількість безпілотників одночасно.
«У нас немає спільних центрів. Ми використовуємо десятки різних майданчиків. Програмне забезпечення дозволяє нам працювати з тисячами безпілотників», — пояснив один із командирів.
У матеріалі також продемонстровано нові моделі дронів, здатні нести значне бойове навантаження на відстань понад 320 кілометрів, а також приманкові й реактивні безпілотники, які імітують ракети для радарів супротивника. Це дозволяє зростити ефективність ударів і вводити супротивника в оману.
Один із розробників навів підрахунки: за результатами понад 160 операцій роботи виконали обсяг завдань, для яких раніше знадобилися б близько 2 300 піхотинців, причому приблизно половина з них могла б загинути або отримати поранення під час штурмів. Такі цифри демонструють, наскільки радикально змінюється характер бойових дій завдяки автоматизації.
Водночас війна залишається вимогливою до людських ресурсів: у матеріалі показані підрозділи, які майже рік безперервно несуть службу на передових позиціях. Автори наголошують, що технологічна перевага дає змогу компенсувати дефіцит особового складу, але вона не є гарантовано довготривалою, оскільки обидві сторони постійно адаптуються до нових засобів ведення бою.
Загалом поєднання наземних роботів, ударних і розвідувальних дронів змінює підходи до логістики, тактики та планування операцій, впливаючи на безпеку підрозділів та масштаб застосування вогневих засобів углиб позицій супротивника.
