росія застосовує дрони-камікадзе «Шахед» замість РСЗВ на півдні України
На півдні України спостерігається суттєва зміна тактики російських військ: замість ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) вони дедалі частіше використовують дрони-камікадзе типу «Шахед» для ударів по прифронтових населених пунктах. За інформацією Сил оборони Півдня, у вересні 2025 року зафіксовано 916 атак «Шахедами», а в жовтні їхня кількість сягнула 891, найбільше постраждали Дніпропетровська та Одеська області. З літа 2025 року ці безпілотники все активніше застосовуються не лише для далеких, а й для ближніх ударів по населених пунктах, що розташовані на відстані менше 20 кілометрів від лінії фронту.
Про це розповідає NewsWeek
Зміна тактики: «Шахеди» на коротких дистанціях
Як зазначають військові та експерти, раніше російська армія використовувала РСЗВ або ракети для ударів по селах і містечках, розташованих у 20-кілометровій зоні від фронту. Тепер же ці завдання дедалі частіше виконують дрони-камікадзе. Документаліст із Дніпра Богдан Пападін розповів про випадок у селі Просяна Дніпропетровської області на початку листопада, коли два дрони влучили у житлові будинки серед білого дня. За словами Пападіна, такі атаки по цивільних об’єктах із використанням великої кількості БПЛА стали характерними лише нещодавно, що свідчить про зміну підходу з боку російської армії.
“Село в дві вулиці, і вдень два «Шахеди» прилетіли на вулицю і влучили у два будинки. Жили чоловік і жінка. Він був на роботі. А жінка – на городі. Це її фактично врятувало від загибелі тому, що «Шахед» влучив декілька метрів перед будинком, а вона, якраз, була за будинком на городі. Це було вдень, 12 година дня. Тобто вдень два «Шахеди» цілеспрямовано влучили у цивільні будинки”.
На думку експертів, ця тактика є частиною масштабної кампанії, у межах якої окремі регіони стали своєрідним «полігоном» для випробування нових дій. Віктор Кевлюк із Центру оборонних стратегій зазначає, що у листопаді 2025-го на Дніпропетровщині за добу могли запускати до чотирьох «Шахедів» на одне містечко, а інколи й більше.
Мета та наслідки використання дронів-камікадзе
Основними причинами переходу до масового застосування «Шахедів» у ближній зоні експерти називають зростання виробництва цих БПЛА, поступове насичення української ППО, а також економічні вигоди для російської армії. За підрахунками, станом на кінець 2025 року росія може виготовляти до 170–190 «Шахедів» на добу, що дозволяє здійснювати масовані атаки — до тисячі запусків щотижня. На коротких відстанях дрони легше долають захист і швидше досягають цілей, а їхня вартість значно нижча за ракети або керовані авіабомби.
Дрони модернізуються: отримують камери, тепловізори, модеми та елементи штучного інтелекту, що підвищує ефективність ударів навіть по рухомих цілях. Така тактика дозволяє російській армії зберігати запаси дорожчих боєприпасів для стратегічних ударів, а дешевші «Шахеди» використовувати для виснаження українських протиповітряних сил і руйнування об’єктів у прифронтових районах.
За словами військових, у таких містах як Покровське, Васильківка, Павлоград або Царичанка, атаки дронами стали регулярними. Часто ціллю стають логістичні шляхи, місцеві підприємства та енергетична інфраструктура, що призводить до тривалих відключень електроенергії та погіршення умов життя для населення. Зокрема, в Просяній через ураження трансформаторів понад 10 діб не було електроенергії.
Експерти звертають увагу, що виникає так званий «тиловий фронт» — зона на 20–50 кілометрів у глиб території, де ворог цілеспрямовано руйнує інфраструктуру, роблячи території непридатними для проживання. Це призводить до обезлюднення прифронтових сіл і містечок, оскільки мешканці змушені евакуюватися.
З початку листопада 2025 року українська протиповітряна оборона знищила 9707 повітряних цілей, серед яких 2939 — ударні БПЛА типу «Шахед». Однак, попри успіхи ППО, зростає потреба у дешевих і ефективних засобах протидії масованим атакам дронів.
російська федерація, у свою чергу, заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах та населеннях України, хоча численні свідчення і статистика руйнувань доводять протилежне.
